Реферат: Оптимізація умов праці диспетчерів залізничного транспорту на основі гігієнічної оцінки за новою технологією управління процесом перевезень
Методи дослідження: гігієнічні – для оцінки факторів виробничого середовища, фізіологічні - для оцінки функціонального стану організму диспетчерів, соціально-гігієнічні – для оцінки впливу умов праці на стан здоров’я і медико-статистичні – для обробки результатів і визначення вірогідності різниці вивчаємих показників.
Наукова новизна одержаних результатів. Вперше одержана , на основі комплексного вивчення особливостей виробничої діяльності, гігієнічна характеристика умов праці нової професійної групи дорожніх диспетчерів залізничного транспорту, що працюють при колективній формі керування рухом поїздів, дозволила запропонувати системний підхід до гігієнічних досліджень і оптимізації умов праці при впровадженні єдиних центрів керування на залізницях України.
Дістало подальший розвиток уявлення про те, що:
- несприятливі фактори виробничого середовища розглядаються не тільки як загрожуючі здоров’ю людини – оператора, але і як надмірні перешкоди для використання всіх його функціональних можливостей, тобто як фактори, що знижують ефективність його виробничої діяльності і професійну надійність у системі „людина – машина – середовище”;
- захворюваність є одним із найбільших інформативних показників стану здоров’я працюючого населення, яка суттєво реагує на зміни умов праці;
- успішне виконання операторської діяльності залежить в значній мірі від умов праці і зовнішнього середовища;
- незмінний рівень розумової працездатності, який підтримується за рахунок вибіркової мобілізації фізіологічних функцій, підтверджує ефективність профілактичних заходів по попередженню негативної дії напруженої праці.
Удосконалено , в умовах виробничого експерименту, систему збереження стану здоров'я для підтримання професійно важливих якостей диспетчерів залізничного транспорту на основі превентивних гігієнічних і оздоровчих заходів.
Практичне значення одержаних результатів. Одержані результати і форми їх впровадження (система профілактики несприятливого впливу факторів виробничої діяльності на стан здоров’я диспетчерів залізничного транспорту) використані у практичній діяльності державних санітарно–епідеміологічних закладів на Донецькій залізниці, служби охорони праці Донецької залізниці. Розроблені, затверджені і впроваджені в діяльність лінійних СЕС, розташованих на території Донецької, Луганської, Запорізької, Дніпропетровської та Харківської областей методичні рекомендації „Медико–профилактическое обеспечение оптимизации труда дорожных поездных диспетчеров” МР 7.7.2-01112149-002-00 (наказ головного державного санітарного лікаря Донецької залізниці № 91 від 11.07.2000 року). Для проведення атестації робочих місць диспетчерів за умовами праці підготовлені і направлені на підприємства Донецької залізниці інформаційно-методичні матеріали „Гигиенические особенности условий труда работников ведущих профессиональных групп железнодорожников, обеспечивающих безопасность движения поездов” (акт впровадження від 27.08.2007р.), які використовуються, у всіх 56 держсанепідзакладах МОЗ України на залізничному транспорті, при здійсненні державного санітарного нагляду за умовами праці диспетчерсько-операторського персоналу (акт впровадження від 20.09.2007р.). Видані і також використовуються, у 56 держсанепідзакладах МОЗ України на залізничному транспорті, при проведенні державного санітарного нагляду інформаційно-методичні матеріали „Рационализация питания диспетчерского персонала” (акт впровадження від 20.09.2007 року).
Основні результати дослідження використано при підготовці 2 методичних посібників: „Факторы производственной среды и направления сохранения состояния здоровья диспетчерского персонала, координирующего железнодорожные перевозки” і „Профілактика негативного впливу особливостей умов праці диспетчерів як напрямок забезпечення безпеки руху поїздів” (відповідно, розглянуті і рекомендовані Вченою радою Донецького інституту залізничного транспорту 06.02.2001 р. і 06.04.2004 р.), які використовуються в навчальному процесі курсу „Охорона праці” по темі "Основи гігієни, фізіології праці і профілактики професійних захворювань" на факультеті післядипломної освіти та у Галузевому навчальному центрі з охорони праці Донецького інституту залізничного транспорту (акти впровадження від 22.08.2007р. та від 29.08.2007р.). Практична адаптованість до особливостей умов виробничої діяльності результатів досліджень знайшла відображення у розробленій по службі перевезень Донецької залізниці „Програмі поліпшення стану санітарно-побутових приміщень і підвищення якості обслуговування на виробництві працівників господарства перевезень на 2003 – 2005 роки” від 27.01.2003 р. та в „Комплексних заходах по подальшому поліпшенню стану безпеки, гігієни праці і виробничого середовища на підприємствах господарства перевезень” від 14.11.2003р. Результати впровадження на залізницях країн СНД знайшли відображення у 3 інформаційних листках ДЦНТІ: „Гигиеническая оценка внедрения оздоровительных мероприятий на рабочих местах дорожных диспетчеров центра управления” № 1490 (0-8), 2000 р., „Гигиеническая характеристика условий труда диспетчеров дорожного единого центра управления перевозками” № 1532 (0-21), 2001 р., „Методологическое решение вопросов профилактики воздействия факторов производственной деятельности диспетчеров для повышения уровня безопасности движения” № 1572 (0-1), 2003 р.
Особистий внесок здобувача. Визначена тема дослідження, його мета і задачі, виконано підбір контингенту диспетчерів ЄЦК і станцій, зібрано та проаналізовано дані їх захворюваності, проведено науково–інформаційний пошук і критичний аналіз літературних джерел, статистичну обробку отриманих матеріалів, їх аналіз та узагальнення, формування висновків і практичних рекомендацій, оформлення роботи. Автор організував і безпосередньо провів гігієнічні дослідження, здійснив аналіз отриманих при комплексному дослідженні впровадження ЄЦК даних психофізіологічних досліджень і лабораторно–інструментальних даних.
Всі дані зведені у таблиці, описані та інтерпретовані автором. В дисертації не використані ідеї та розробки співавторів публікацій.
Апробація результатів дисертації. Основні положення проведених досліджень було оприлюднено на: „Дорожной научно–практической конференции по актуальным вопросам гигиены и эпидемиологии” (Донецьк, 1999), Всеросійський конференції з міжнародною участю „Новое в экологии и безопасности жизнедеятельности” (Санкт – Петербург, 1999), науково–практичній конференції „Актуальные проблемы профилактической медицины Донбасса” (Донецьк, 1999), 1-му міжнародному симпозіумі, присвяченому 25-річчю Українського НДІ медицини транспорту „Актуальні проблеми транспортної медицини” (Одеса, 2000), міжнародній науково–практичній конференції „Государственный санитарно–эпидемиологический надзор на транспорте” (Іллічівськ, 2002), науково– практичній конференції до 120–річчя народження академіка О.М. Марзеєва „Актуальні питання гігієни та екологічної безпеки України” (Київ, 2003), III Всеукраїнський науково-практичній конференції „Здоров’я і освіта: проблеми та перспективи” (Донецьк, 2004), науково-практичній конференції „Сучасні проблеми епідеміології, мікробіології та гігієни” (Львів, 2004), віртуальній науково-практичній конференції „Проблеми гігієни та епідеміології на залізничному транспорті”, присвяченої 10-річчю надання статусу державної санітарно-епідеміологічній службі залізничного транспорту України (Київ-Львів-Харків-Дніпропетровськ-Одеса-Донецьк, 2004), науково-практичній конференції „Актуальні питання гігієни та екологічної безпеки України” (Перші марзеєвські читання) (Київ, 2005), дистанційній інтернет-конференції „Теоретичні та прикладні проблеми забезпечення санітарного та епідемічного благополуччя на залізничному транспорті України” (Київ-Львів-Харків-Дніпропетровськ-Одеса-Донецьк, 2005), науково-практичній конференції „Актуальні проблеми медицини праці” (Донецьк, 2006), науково-практичній конференції „Актуальні питання гігієни та екологічної безпеки України” (Другі марзеєвські читання) (Київ, 2006).
Публікації. За матеріалами дисертації опубліковано 6 статей в наукових журналах, з них 4 – самостійно, 5 статей у збірниках праць, з них 3 – самостійно, 7 тез науково–практичних конференцій, 1 методичні рекомендації, 2 методичних посібника, 3 інформаційних листка, 2 інформаційно–методичних матеріала. По переліку ВАК 5 статей у наукових журналах і збірниках робіт.
Структура та обсяг дисертації: Дисертація складається зі вступу, 7 розділів, заключення, висновків, списку використаних джерел літератури, 4 додатків. Робота викладена на 158 сторінках друкованого тексту, містить 19 таблиць та 3 рисунки. Список вітчизняних та іноземних джерел літератури включає 168 найменувань і викладений на 17 сторінках.
ОСНОВНИЙ ЗМІСТ РОБОТИ
Матеріали та методи дослідження. Для досягнення поставленної мети і реалізації передбачених задач було проведено дослідження умов праці в ЄЦК та на 44 станціях залізниці. Основні види та обсяг проведених досліджень представлені в таблиці 1. Були застосовані гігієнічні дослідження умов праці диспетчерів загальноприйнятими методами по наступним показникам: параметри мікроклімату (температура, вологість, швидкість руху повітря), шум, освітленість, концентрація пилу, азоту оксидів і озону у повітрі робочої зони, напруженість електростатичного та електромагнітного поля, наявність м’якого рентгенівського випромінювання.
В умовах ЄЦК, на початку та в кінці робочої зміни, вивчалась напруженість праці, на основі аналізу досліджень стану серцево-судиної системи (ССС) по частоті серцевих скорочень (ЧСС) і артеріальному тиску (АТ), зміні зоровомоторних реакцій безпосередньо на робочих місцях диспетчерів на дільницях з найбільш напруженою роботою. Обстеження диспетчерів проводили за переліком стандартизованих методик, що пройшли експертизу і дозволені до застосування методичними вказівками „По професійному психофізіологічному добору і супровіду професійної діяльності осіб диспетчерсько-операторських груп господарства перевезень” затверджених наказом „Укрзалізниці” від 26.09.2002 р. № 484/Ц. Вивчення стану здоров’я проводилось по даним про захворюваність 95 диспетчерів ЄЦК за три роки по медичним картам (форма № 025/0), з контролем по захворюваності 93 диспетчерів станцій. Для проведення статистичної обробки результатів, при виключенні впливу різниці у віковому складі порівнюємих груп, були використані методи стандартизації. Оцінка виробничих факторів, після впровадження комплексу профілактичних заходів, проводились у відповідності з ГН 3.3.5-3.3.8;6.6.1-083-2001 „Гігієнічна класифікація праці...”.
Таблиця 1
Основні види та обсяг досліджень
| Показники | Обсяг досліджень |
| Гігієнічні дослідження: на 66 робочих місцях диспетчерів ЄЦК і 44 робочих місцях диспетчерів станцій: | |
| Дослідження токсичних речовин в повітрі | 630 |
| Дослідження параметрів мікроклімату | 830 |
| Дослідження концентрації пилу в повітрі | 522 |
| Виміри виробничого шуму | 645 |
| Виміри неіонізуючого випромінювання | 588 |
| Виміри освітленості | 722 |
| Вивчення важкості і напруженості праці на робочих місцях | 110 |
| Аналіз показників, які характеризують стан здоров’я працівників диспетчерсько-операторських професій служби руху залізниці, по медичним карткам за три роки | 188 |
| Фізіологічні дослідження, які характеризують функціональний стан організму, у диспетчерів ЄЦК: | |
| Проста рухома реакція | 216 |
| Складна зорово-моторна реакція | 216 |
| Артеріальний тиск | 216 |
| Частота серцевих скорочень | 216 |
| Соціально-гігієнічні дослідження: | |
| Аналіз опитувальних анкет, які включають 33 пункти | 118 |
| Аналіз річних звітів про порушення безпеки руху поїздів на Донецькій залізниці за 1999-2005 роки | 7 |
Для оцінки стану повітря робочої зони, на відповідність ГОСТ 12.1.005 – 88 використані наступні методики: МУ 4751-88, МУ 1633-77, МУ 4436-87. Температуру повітря, відносну вологість, швидкість руху повітря визначали у відповідності з ГОСТ 12.1.005-88, ДСН 3.3.6.042-99. Вимірювання та оцінку рівнів шуму проводили у відповідності з ГОСТ 12.1.050-86, ДСН 3.3.6.037-99. Оцінка освітленості здійснювалася на відповідність ДБН В. 2.5-28-2006, з контролем за ДСТУ БВ 2.2-6-97. Потужність експозиційної дози рентгенівського випромінювання від корпусу ВДТ досліджувалась на відповідність НРБУ-97, ДСП 6.074.120-01. Значення напруженості електростатичного поля на робочих місцях з ВДТ досліджувались у відповідності з ГОСТ 12.1.045-84. Значення напруженості електромагнітних полів на робочих місцях з ВДТ досліджувались у відповідності з ГОСТ 12.1.006-84 та ДСанПіН 3.3.2.007-98. Показники важкості і напруженості трудового процесу вивчали після впровадження ЄЦК, у відповідності з ГКП №4137-86 та ГН 3.3.5-3.3.8;6.6.1-083-2001. Для оцінки думки диспетчерів про їх виробничу діяльність у нових умовах була розроблена і впроваджена опитувальна анкета, що вміщала 33 набори тверджень, які скеровані на виявлення соціально-гігієнічних, емоційних і виконавчих аспектів їх праці. Отримані дані статистично оброблені з застосуванням методів оцінки вірогідності порівнюємих показників. При статистичній перевірці обробки отриманих матеріалів використані алгоритми, які містяться у стандартному наборі статистичного інструментарію ліцензованого програмного середовища “Excel’’.
Результати дослідження та їх обговорення
Впровадження гігієнічно значимих заходів в ЄЦК проходило у процесі багаторічної експериментальної експлуатації (до впровадження ЄЦК на Донецькій залізниці аналогічні структури в Україні були відсутні) і для подальшого порівняння, вивчались умови праці диспетчерів зайнятих на 44 станціях. Дослідження на станціях показали, що у виробничих приміщеннях відмічаються незадовільні санітарно-гігієнічні умови праці: неоптимальні параметри мікроклімату, недостатня освітленість робочіх місць, високий рівень шуму, на 15-17дБА вище за гранично допустимий рівень (ГДР). Аналіз даних, отриманих при дослідженні умов праці чергових диспетчерів станцій, дозволив розробити ряд профілактичних заходів, які були реалізовані при впроваджені ЄЦК. У зв'язку з невідповідністю планування приміщень і компоновки робочого простору та зон комунікацій на станціях ергономічним вимогам, які забезпечують трудовий процес, у ЄЦК були використані конструктивно-функціональні модулі при обладнані робочих місць диспетчерів. З таких модулів були набрані комплекси оснащення робочих місць в інтер'єрах різноманітної, у тому числі і складної конфігурації, що забезпечило єдине стилєве рішення робочих місць диспетчерських залів при використанні уніфікованих деталей. Разом з цим, необхідно відзначити те, що на екранах дисплеїв могли бути помітні, поряд з символами підвищеної яскравості, відбиття люмінесцентних ламп, вікон, столів працюючого диспетчера. Тому в усіх приміщеннях конструктивно передбачене змішане освітлення, нівелююче або зводяче до мінімуму виникаючи полиски. Одночасно з цим створена можливість регулювання природної освітленості за допомогою ролет. На початку впровадження ЄЦК шум був постійно присутнім фактором в приміщеннях. Його еквівалентні рівні (з урахуванням голосових та неголосових повідомлень) складали, до проведення реконструкції приміщень ЄЦК, у різні зміни від 75дБА до 88дБА, що на 10-23дБА перевищувало ГДР для цієї категорії працівників і створювали перешкоди для нормальної роботи дорожніх диспетчерів. Впровадженя комплексу заходів по раціоналізації робочих місць, перш за все, за рахунок виносу шумогенеруючого обладнання і звукоізолювання кабін диспетчерів, дало можливість знизити вираженість акустичного фактору у ЄЦК. При використанні дисплеїв, прийомі і речовій передачі інформації рівень звуку був знижений до 60–64дБА на робочих місцях дорожніх диспетчерів, що не перевищувало допустимі рівні (навіть на час роботи у діалоговому режимі). Оцінка мікроклімату в приміщеннях ЄЦК, в різні періоди року, дозволила охарактеризувати його як комфортний, бо всі основні показники (температура, відносна вологість повітря і швидкість руху повітря) відповідали оптимальному рівню. В приміщеннях ЄЦК періодично виявлявся озон. Його вміст у повітрі робочої зони складав 0,065±0,006мг/м³. Пил, як фактор виробничого середовища, постійно визначався у виробничих приміщеннях, однак його вміст не перевищував 2,1±0,012мг/м³. Обидві величини нижчі від гранично допустимих концентрацій, встановлених для цих речовин. Застосоване візуальне відображення інформації (дисплеї комп’ютерів) є джерелом кількох типів випромінювань. Рівень напруги електростатичного та електромагнітного випромінювання не перевищував показників регламентованих ГОСТ 12.1.06-84. М’яке рентгенівське випромінювання від дисплеїв не перевищувало рівнів зовнішнього фону. Освітленість у всіх обстежених приміщеннях пультових ЄЦК відповідає за рівнем III-IV розряду точності зорових робіт. У таблиці 2 наведено порівняння відхилень від гігієнічних вимог при дослідженні факторів виробничого середовища на робочих місцях диспетчерів ЄЦК і станцій, яке підтвердило ефективність проведених заходів.
В той же час на ФС диспетчерів впливають не тільки фізичні, хімічні фактори виробничого середовища, а й сам трудовий процес безпосередньо. Завдання дорожніх диспетчерів ЄЦК, на відміну від диспетчерів, які працюють на станціях, є не в тому, щоб слідкувати за тим, якпотяги йдуть по дільницям і роблять обгони та схрещення на станціях, а в тому, що вониповинні бачити загальну обстановку і скеровувати не один поїзд, а всівагонопотоки. Праця диспетчерів ЄЦК включає прийом і переробку інформації, аналіз причин збоїв у заданому ритмі руху поїздів, знаходження шляхів його усунення та організацію заходів по ліквідації цього ускладнення з великою відповідальністю за безпеку руху. Характерно також почуття напруженості від того, що мінімальне відхилення від розробленого графіку, непередбачені перешкоди і помилки, можуть визвати непоправні наслідки у роботі транспорту.
Таблиця 2
Порівняння питомої ваги відхилень від гігієнічних вимог при дослідженні факторів виробничого середовища (%)
| Робочі місця | Повітря |
Шум | Електро-магнітні поля |
Освіт-леність | |||||||
| Хімічні речо-вини | Пил |
Темпе- К-во Просмотров: 162
Бесплатно скачать Реферат: Оптимізація умов праці диспетчерів залізничного транспорту на основі гігієнічної оцінки за новою технологією управління процесом перевезень
| |||||||||