Реферат: Оптимізація умов праці диспетчерів залізничного транспорту на основі гігієнічної оцінки за новою технологією управління процесом перевезень
Кінець
122,3±3,18
128,2±2,5
71,3±3,3
82,3±3,21
86,4±1,73
74,4±1,99
Аналіз захворюваності диспетчерів ЄЦК по звертаннями за медичною допомогою, показав, що удосконалення робочих місць при модернізації технології управління перевезеннями і зміні організації праці поїзних диспетчерів, супроводжувалось зниженням захворюваності. Після впровадження комплексу оздоровчих заходів по поліпшенню умов праці, рівень захворюваності серед диспетчерів (у порівняні з початковим періодом створення ЄЦК) знизився в 1,49 рази за випадками і у 3,39 рази за днями непрацездатності. Індекс здоров’я, навпаки, виріс у 1,23 рази. У структурі захворюваності диспетчерів ЄЦК на початку впровадження ЄЦК переважали захворювання системи кровообігу (16,6%) і кістково–м’язової системи та сполучних тканин (11,1%). Після впровадження ЄЦК питома вага захворювань системи кровообігу серед диспетчерів ЄЦК знизилася в 2,24 рази, але збільшилася питома вага захворювань шлунково-кишкового тракту в 2,69 рази, що обумовило необхідність раціоналізації харчування диспетчерів. Враховуючи те, що профілактична спрямованість при вирішенні проблеми функціональних порушень у організмі передбачає попередження впливу несприятливих факторів оточуючого середовища, були підготовлені інформаційно-методичні матеріали по раціоналізації харчування поїзних диспетчерів, в яких враховані специфіка їх діяльності та гігієнічні принципи харчування як осіб інтектуальної праці.
Загальна захворюваність у диспетчерів ЄЦК стала нижча ніж у диспетчерів станцій, за кількістю випадків захворювань у 2,77 рази, за кількістю днів захворювання у 3,5 рази, а частота нехворівших серед диспетчерів ЄЦК складає 78,7% (тобто більше 50%), при 34% нехворівших серед диспетчерів станцій. Величини довірчих коефіцієнтів, які обчислені для виробничо обумовлених захворювань диспетчерів (кістково-м’язової системи та сполучних тканин, системи кровообігу, нервової системи та органів чуття, шлунково-кишкового тракту), знаходяться у межах 0,14-1,4, тобто далекі від критичних (1,96-1,98). Вичислені показники вікової захворюваності, у відповідності зі стандартом працюючого населення залізниці, показали, що після стандартизації захворюваність у групі диспетчерів ЄЦК також нижча, ніж у чергових диспетчерів станцій, у 2,7 рази. Невисокий рівень захворюваності зв’язаний також з тим, що при прийомі на роботу у ЄЦК нових диспетчерів, здійснювався професійний відбір, який враховував результати проведеного нами анкетування та був спрямований на попередження прийому осіб, що знизили кваліфікацію та хворих, велося активне динамічне спостереження та лікування у групі довго і часто хворіючих працівників.
Відносно невисока в цілому захворюваність диспетчерів ЄЦК – 31,25 ± 5,73 випадки на 100 працюючих, при аналогічному показнику у диспетчерів станцій – 86,29 ± 9,63 випадків, зниження рівня захворювань, обумовлених виробничою діяльністю, підтвердили ефективність профілактичного напрямку оптимізації умов праці і поліпшення стану безпеки руху, при якому на протязі 1999-2005 років відмічались тільки поодинокі випадки браку в роботі служби перевезень залізниці.
На початку впровадження ЄЦК було виявлено негативне ставлення диспетчерів до його організації (негативно відносились до роботи в нових умовах 75% опитаних). До недоліків 100% респондентів відносили підвищену напруженість, емоційне навантаження і втомленість. Крім цього, вони відзначали те, що робота проходила в умовах підвищеного виробничого шуму (100% опитаних), заважало велике скупчення людей (96%), неможливо було зосередитись (92%), незручними були самі приміщення (84%). Після впровадження комплексу оздоровчих заходів у ЄЦК до недоліків роботи в нових умовах опитані віднесли: підвищене напруження (44% опитаних), скупчення людей (23%), неможливість зосередитись (17%), незручність приміщень (36%), тобто кількість незадоволених суттєво скоротилась, а оцінили свої умови праці як оптимальні 86,9% опитаних, задоволені своєю працею 84% опитаних. Суб’єктивні ж відчуття обстежених диспетчерів (табл. 5), навіть при сприятливих умовах праці, можуть свідчити про наявність психоневротичної травматизації та підтверджують актуальність проблеми стресу, що зумовлено його важливим значенням у розвитку як психічної, так і психосоматичної патології (Кундієв Ю.І., Нагорна А.М., Кальниш В.В., 2002).
Таблиця 5
Прояви психоневрологічних станів у диспетчерів ЄЦК (n = 68)
| Тип реакції | Питома вага, % |
| Почуття головного болю | 43,47 |
| Порушення сну | 21,73 |
| Агресивність | 15,94 |
| Депресія | 7,24 |
| Плаксивість | 4,34 |
Таким чином, результати проведених досліджень свідчать про те, що професійно придатні диспетчери, навіть працюючі з великим нервово-емоційним напруженням, більш успішно пристосовуються (адаптуються) до зміни умов праці при реалізованих гігієнічних заходах. Досягнення мети і задач дослідження дозволило системно, з позицій профілактичного підходу, об’єднати наукове, інформаційне та методичне обґрунтування гігієнічних заходів забезпечення оптимальних умов праці диспетчерів залізничного транспорту для розробки ряду документів для державної санітарно-епідеміологічної служби та фахівців залізничного транспорту.
ВИСНОВКИ
1. У дисертації вперше проведено комплексне гігієнічне дослідження умов праці на робочих місцях нової професійної групи диспетчерів ЄЦК, які працюють в умовах колективної операторської діяльності по керуванню рухом поїздів.
2. Праця диспетчерів при виробничий діяльності в умовах ЄЦК характеризується нервово-емоційним навантаженням, але на протязі зміни функціональний стан підтримується на незмінному рівні завдяки вибірковій мобілізації фізіологічних функцій. Почуття підвищеної напруженості і емоційного навантаження підтвердили 44% опитаних диспетчерів.
3. Умови праці диспетчерів ЄЦК, при реалізованих гігієнічних заходах, характеризуються, як близькі до оптимальних за ГКП № 4137-86 та ГН 3.3.5.-3.3.8; 6.6.1-083-2001. Це підтверджено при анкетуванні диспетчерів (оцінюють свої умови праці як оптимальні 86,9% диспетчерів, задоволені своєю роботою 84% респондентів) та аналі