Реферат: Оптимізація умов праці диспетчерів залізничного транспорту на основі гігієнічної оцінки за новою технологією управління процесом перевезень

Диспетчерів

станцій

3 - 24 11 - 56 - 15

Диспетчерів

ЄЦК

- - - 5 - - - 2

Виходячи із сумарної оцінки усіх вивчених факторів праця диспетчерів ЄЦК є дуже напруженою і віднесена до 3 класу 2 ступінь ГН 3.3.5-3.3.8;6.6.1- 083-2001 і ГКП № 4137-86, при тому, що праця диспетчерів станцій віднесена до 3 класу 1 ступінь. Більша напруженість праці диспетчерів ЄЦК обумовлена евристичною (творчою) діяльністю, що вимагає вирішення складних завдань (при відсутності алгоритму), особистим керівництвом в складних ситуаціях, необхідністю сприймання сигналів з наступною оцінкою взаємозв'язаних параметрів і всієї виробничої діяльності при керуванні рухом поїздів, контролем та попереднім розподілом завдань іншим особам, роботою в умовах дефіциту часу та інформації з підвищеною відповідальністю за кінцевий результат та тим, що неправильні рішення можуть викликати пошкодження вантажів, обладнання, техніки, зупинку технологічного процесу перевезень і небезпеку для життя людей.

Зважаючи на виявлені особливості умов праці, для оцінки втомлення у обстежуваних диспетчерів ЄЦК проводилось порівняння результатів простої і складної зорово-моторних реакцій на початку зміни і при повторному їхньому обстеженні наприкінці зміни (табл. 3).

Таблиця 3

Узагальнені результати дослідження латентного періоду зоровомоторних реакцій у диспетчерів ЄЦК (мс) (n = 54)

Показник	Початок зміни	Кінець зміни	∆ Мn-Mк	t	p
	(̱ m)	(̱ m)
Проста рухома реакція:
Денна зміна	261±5,1	259±36,62	-2мс	0,05	>0,05
Нічна зміна	260±21,17	314±25,95	+54 мс	1,61	>0,05
Складна зорово-моторна реакція:
Денна зміна	358±42,19	343±58,46	-15 мс	0,21	>0,05
Нічна зміна	329±14,24	372±29,39	+43 мс	1,31	>0,05

Як видно із таблиці 3 зміни латентного періоду зорово-моторних реакцій на протязі денної та нічної змін виявилися недостовірними. Це збігається з літературними даними (Смирнов К.М., 1984) про те, що при збільшенні фізіологічної ціни роботи працездатність може деякий час залишатися на потрібному рівні. Можливо, що в даному випадку мала місце вибіркова мобілізація фізіологічних функцій, так як отримані дані показали, що розумова працездатність диспетчерів ЄЦК на протязі змін підтримується на незмінному рівні. Результати спостережень за розумовою працездатністю диспетчерів порівнювались з даними про ФС серцево-судинної системи. Дослідженя ФС серцево-судиної системи за показниками АТ та ЧСС у диспетчерів, на початку і наприкінці робочої зміни (табл. 4), показали, що величини АТ знаходилися у межах параметрів добового моніторованого АТ у нормі, достовірних змін АТ не було, але виявлено зниження ЧСС наприкінці денної і нічної змін, що може бути обумовлено зрушенням добового максимуму на початок зміни, як умовнорефлекторна реакція та наслідок підвищеного емоційного стану на наступну роботу (Кандрор І.С., Смирнов К.М., 1984; Ластовченко В.Б., 2006).

Таблиця 4

Зміни показників ЧСС і АТ у диспетчерів на початку і у кінці денної і нічної зміни при впровадженні ЄЦК (n = 54)

Час дослідження, показник	АТ, мм рт. ст.		ЧСС, уд/хв. (̱m)
	Систолічний (̱m)	Діастолічний (̱m)
Денна зміна: Початок Кінець	126,6±1,25 125±0,82	77,3±5,2 77±2,86	81,3±2,72 75,3±2,73
%	-1,26	-0,39	-7,38
t	1,01	0,04	2,15
p	> 0,05	> 0,05	< 0,05
Нічна зміна: « 1 2 3 4 » К-во Просмотров: 163 Бесплатно скачать Реферат: Оптимізація умов праці диспетчерів залізничного транспорту на основі гігієнічної оцінки за новою технологією управління процесом перевезень >>> Скачать <<< Меню Поиск