Реферат: Основні напрями реалізації науково-методичної роботи в навчальних закладах
Самостійна робота студентів – це є основний і найважливіший етап практичного заняття, де студенти одержують вміння і навики. В цьому допомагають методи активного навчання, імітаційний тренінг, робота в лікувальних відділах лікарні.
Практичні заняття дають широкі можливості для реалізації проблемного навчання, бо саме воно диктує певні умови організації і проведення практичних занять різного типу.
Спочатку проводяться заняття, які забезпечують відпрацювання дій по певній заданій навчальній методиці. Такі заняття можна назвати заняттям алгоритмічного типу. За ними можуть йти заняття проблемного типу, які проводяться в індивідуальній і колективній формі.
Ефективною формою колективної діяльності студентів при вирішенні практичних задач і проблем є ділові ігри, в ході яких відтворюється предметний і соціальний зміст їх майбутньої діяльності. Зміст і структура ділової гри підбирається і будується таким чином, щоб відповідні вміння і здібності формувались у кожного її учасника протягом всього процесу гри. Педагогічні задачі гри повинні бути чітко відображені в її сценарії.
Діапазон прийомів і методів активізації навчання, які використовуються в практичній підготовці студентів, досить широкий. Вибір будь-якого з них здійснюється кожен раз в залежності від конкретних дидактичних задач, специфіки навчального процесу. Для використання цих прийомів дуже важливим є створення тренажерних центрів. Робота на тренажерах наближує навчання до професійних умов лікарні, дозволяє використати на заняттях ділові ігри і розбір конкретних ситуацій, які можуть бути в практичній діяльності та вирішення відповідних задач. Все це знайомить студентів з їх майбутньою діяльністю і прививає глибокі практичні навики. Тренажерні кабінети відкриті на базах нашого навчального закладу, де студенти можуть поглиблювати теоретичні знання, напрацювати мануальну техніку виконання процедур і маніпуляцій, як в аудиторний час так і в позааудиторний час. Для цього були розроблені досконалі інструкції з техніки виконання різних процедур і маніпуляцій, підготовлені спеціальні набори муляжів, інструментів, приладів догляду за хворими, різноманітних пристосувань, котрі дозволяють в доклінічних умовах, з великою долею достовірності імітувати реальні умови виконання цієї роботи в лікарні.
В нашому навчальному закладі розроблена система проведення атестації практичних навиків з клінічних предметів перед проходженням студентами виробничої і переддипломної практики. З цією метою на кожного студента заводиться атестаційний листок з переліками практичних навиків по кожному предмету згідно програми.
Атестація практичних навиків проводиться в кабінетах доклінічної практики. Студент отримує допуск до виробничої і переддипломної практики тільки після перевірки вміння виконувати ін’єкції і маніпуляції в доклінічних умовах на фантомах.
Викладачами навчального закладу також накопичений великий досвід по проведенню професійних конкурсів, науково-теоретичних конференцій, тижнів циклових комісій, відкритих засідань гуртків.
Нові можливості для організації повноцінної творчої роботи студентів з’явились в результаті створення комп’ютерних класів, використання відеотеки. Викладачами навчального закладу складені навчальні і контролюючі програми з клінічних предметів (терапія, педіатрія, хірургія, акушерство і гінекологія).
Організація практичної підготовки в навчальному закладі регламентується “Положенням про проведення практики студентів вищих навчальних закладів України”, затвердженим наказом – МОЗ України від 8.04.1993 року №93 і наказу – МОЗ України від 16.04.1996 року №78 “Про затвердження інструкції про організацію та проведення практики студентів медичних вищих навчальних закладів І-ІІ рівню акредитації”.
Відповідно накази і програми практики розмножено і надіслано на бази практичної підготовки. Під час практики від загального обсягу виділяється на самостійну роботу, яка включає удосконалення недостатньо засвоєних практичних навичок, роботу в бібліотеці, написання історій хвороби, ?