Реферат: Підготовка студентів до викладання суспільствознавчих дисциплін у середніх загальноосвітніх навчальних закладах
Рис. 1. Авторська модель підготовки студентів до викладання суспільствознавчих дисциплін
З метою перевірки відповідності підготовки майбутніх учителів суспільствознавства розробленій моделі було проведено констатувальні дослідження. Діагностика студентів здійснювалася з урахуванням компонентів моделі підготовки майбутніх учителів шкільного суспільствознавства та критеріїв готовності студентів до такого виду педагогічної діяльності. Зокрема, для змістового компонента підготовки вчителя суспільствознавства було визначено пізнавальний та практично-діяльнісний критерій, для мотиваційного компонента – потребнісно-мотиваційний критерій, для цільового компонента – критерій здатності до цілепокладання. Для проведення досліджень було відібрано спеціальні діагностичні методики, зокрема розроблено завдання теоретичного і практичного характеру. Наприклад, рівень сформованості змістового компонента визначався за допомогою завдань, зміст яких передбачав виявлення теоретичної поінформованості студентів щодо професійно-педагогічної діяльності вчителя суспільствознавчих дисциплін. При цьому враховувалися правильність, глибина, логічність висловлювань, за допомогою додаткових запитань визначався ступінь усвідомлення студентами сутності теоретичного матеріалу й уміння співвідносити його з конкретною педагогічною діяльністю як майбутнього вчителя.
Разом із завданнями використовувалися анкетування, тестування, а для діагностики мотиваційного компонента – спеціальна методика „Мотивація професійної діяльності”, що базується на концепції внутрішньої й зовнішньої мотивації особистості. Крім того, для визначення професійної підготовленості студентів у плані сформованості умінь, визначених нами для вчителя шкільного суспільствознавства, застосовувався метод самооцінки. На основі результатів встановлювалися рівні готовності майбутніх учителів суспільствознавства до професійної діяльності.
Як засвідчили результати дослідження, найбільша кількість студентів, охоплених констатувальним етапом експерименту, перебувала за сукупністю показників розроблених нами критеріїв на середньому рівні сформованості такої готовності (32,8%). Досить чисельною була група майбутніх учителів суспільствознавства, які за результатами діагностики перебували на низькому рівні – 30,2%. Достатній рівень було виявлено у 25,2% студентів. До високого рівня належало лише 11,8% студентів.
Узагальнюючи результати констатувального етапу експерименту, зробимо висновок, що зміст, форми і методи підготовки майбутніх учителів шкільного суспільствознавства, які використовуються нині в педагогічному університеті, не зовсім відповідають вимогам, що висуваються до фахівців цієї спеціальності. Немає цілісної системи підготовки майбутніх учителів шкільного суспільствознавства, зокрема, сучасних теоретичних засад та практичних технологій формування відповідних фахівців, що негативно позначається на підготовленості студентів до самостійної професійної діяльності. Такий стан зумовив необхідність пошуку засобів, спроможних подолати виявлені недоліки, піднести означену підготовку на рівень, що задовольняє потреби загальноосвітніх навчальних закладів та суспільства в цілому стосовно навчання та виховання учнів.
У третьому розділі – „ Експериментальна перевірка моделі підготовки студентів до викладання суспільствознавства у середніх загальноосвітніх навчальних закладах ” представлено авторську систему підготовки майбутніх учителів до професійної діяльності, проаналізовано організацію, хід та результати проведеного дослідження.
Під час експериментального навчання студентами опрацьовувався новий зміст суспільно-політичних дисциплін, у структурі якого зінтегровані знання цілісного циклу суспільних наук: соціології, політології, правознавства, етики, економічної теорії, соціальної психології, культурології, соціальної екології, філософії. Важливу увагу в засвоєнні змісту дисципліни було приділено усвідомленню й осмисленню студентами суспільствознавчих понять як форми наукового пізнання, яка відображає суттєве в об’єктах, що вивчаються.
Основні компоненти запропонованої моделі підготовки студентів до викладання суспільствознавства було реалізовано в авторській навчальній програмі курсу “Теорія та методика навчання суспільно-політичних дисциплін”, мета якого полягала у підготовці студентів до викладання відповідних курсів у школі. Її впровадження у навчально-виховний процес відбувалося за модульною системою і передбачало три модулі: І. Теорія навчання суспільно-політичних дисциплін; ІІ. Місце суспільно-політичних дисциплін у шкільній галузі “Суспільствознавство”; ІІІ. Технології навчання суспільно-політичних дисциплін. Програма також містила тематику практичних (семінарських) занять, лабораторних і самостійних робіт, критерії оцінки її ефективності.
Програма створювала можливості для формування у студентів важливих пізнавальних, інтелектуальних, педагогічних та методичних умінь і навичок. Так ретельно відпрацьовувались: уміння класифікувати і визначати поняття і категорії за різними параметрами – за ступенем узагальненості, за змістом та рівнем поінформованості, розподіляти матеріал за темами, виділяти наскрізні поняття курсу, формувати в учнів понятійну систему за рахунок включення відповідних груп-понять в уроки, а також планувати і проводити уроки за допомогою сучасних методів і технологій навчання.
Було підготовлено також орієнтовний перелік екзаменаційних запитань з курсу, тематику курсових робіт, тематику дипломних робіт, список рекомендованої літератури.
Розрахунок рейтингових балів за видами модульного контролю відображено в таблиці 1.
Таблиця 1
Розрахунок рейтингових балів за видами модульного контролю
|
№ |
Вид діяльності |
Коефіцієнт (вартість) |
Кількість робіт |
Результат |
|
1 |
Відвідування лекцій |
2 |
8 |
16 |
|
2 |
Опорний конспект |
1 |
8 |
К-во Просмотров: 249
Бесплатно скачать Реферат: Підготовка студентів до викладання суспільствознавчих дисциплін у середніх загальноосвітніх навчальних закладах
|