Реферат: Підходи щодо оцінювання ключових процесів підготовки студента ВНЗ
4й етап. Підрахунок індивідуальної оцінки для кожного з десяти ключових процесів ВНЗ.
i
IО1 = å Pj ´Aj, де (4)
j=1
Pj –ваговий коефіцієнт j‑того показника якості процесу з першої групи,
i
å Pj =1 (5)
j=1
Aj - оцінка у балах, яка дана експертом по j‑тому показнику,
i – кількість показників у групі 1.
5й етап. Підрахунок індивідуальної оцінки експертом кожного з десяти ключових процесів ВНЗ
10
IОPi = å Pi ´IОi (6)
i=1
6й етап. Підрахунок усередненої оцінки кожного з десяти ключових процесів
M= å IAi Pi, де (7)
М – усереднена оцінка
N – кількість експертів.
7й етап. Підрахунок за формулою (2) інтегрованого показника якості процесів ВНЗ.
Відносну усереднену оцінку кожного з ключових процесів можна відобразити графічно.
Аналогічно здійснюються підрахунки для другого підходу на основі таблиці 3.
Слід враховувати обмеження, які усереднені показники і обрана оцінювальна шкала накладають на точність і достовірність отриманих результатів.
Для того, щоб запобігти некоректностям від застосування середніх арифметичних значень доцільно використовувати інші оцінювальні шкали, а замість абсолютних значень показників використовувати частоту їх появи.
Сукупність показників, які характеризують інтегрований показник ключових процесів формально можна зобразити множиною Q, яка відповідає узагальненій складній властивості і включає можливі елементи підмножин Q1 , Q2 , Q3 , Q4 .
Тобто Q É (Q1 , Q2 , Q3 , Q4 ).
Графічно це можна представити у вигляді ієрархічної структури (рис. 4).
| ||||||||
![]() | ||||||||
![]() | ![]() | ![]() | ![]() |
Рис. 4
6. Знаково-числова система оцінювання показників ключових процесів ВНЗ
Для кількісного оцінювання показників процесів використовувалась проста і доступна 5‑ти бальна шкала, яка є малоінформативною.
У зв» язку з цим пропонується кількісну оцінку за кожним показником якості ключових процесів проводити на основі теорії вимірювань з застосуванням типової п» ятибальної шкали, посиленої додаванням до числа знаків «+» та «– «. В такій шкалі знаки відповідають якісній оцінці, а числа – кількісній, яка відповідає ступеню досконалості показника.
Змістовна відповідність значень елементів знаково-числової системи з відношеннями наведена у таблиці 4.
Таблиця 4
№ з/п | Ступінь доскона-лості | Зміст значення | Пояснення |
1. | – -1 | Відсутність будь-яких результатів | |
2. | -1 | Непрогнозовані надзвичайні результати | |
3. | 1 | Формальний підхід відсутній | Немає очевидного системного підходу |
4. | +1 | Погані результати | |
5. | ++1 | В основному погані результати | |
6. | – -2 | Розглядаються окремі проблеми | |
7. | -2 | Розглядаються найсуттєвіші проблеми | |
8. | 2 | Формальний підхід | Системний підхід в основу якого покладено усунення проблем |
9. | +2 | Усі проблеми розглядаються і окремі вирішуються | |
10. | ++2 | Наявні мінімальні позитивні результати | |
11. | – -3 | Поліпшення плануються | |
12. | -3 | Початкова стадія поліпшень | |
13. | 3 | Стабільний формальний системний підхід | Системний підхід, в основу якого покладено процеси |
14. | +3 | Наявні дані про відповідність цілям | |
15. | ++3 | Є тенденція до поліпшень | |
16. | – -4 | Є незначні негативні результати | |
17. | -4 | Є поліпшення за окремими показниками | |
18. | 4 | Зосередженість на постійному поліпшені | Застосовується процес поліпшень |
19. |
+4 | Добрі результати | |
20. | ++4 | Сталі тенденції до поліпшення | |
21. | – -5 | Результати постійно покращуються | |
22. | -5 | Результати найкращі з моменту започаткування поліпшень | |
23. | 5 | Оптимальні показники | Активно застосовується інтегрований процес поліпшень |
24. | +5 | Результати національного рівня | |
25. | ++5 | Результати світового рівня |
Таку систему оцінок у вигляді шкали інтервалів D можна вважати нечіткою, оскільки оцінка базується на суб» єктивних вимірюваннях експертів. Усю множину вимірювань показника якості i‑того процесу можна описати функцією Qji процесу, яка матиме вигляд трикутника.
Таким чином показник оцінювання i‑того процесу, який в свою чергу характеризується j показниками можна представити як функцію приналежності множини D нечітких вимірювань: QD .
![]() |
Рис. 5
Кожен з ключових процесів характеризується показниками, які мають оцінюватись експертами за тією ж методикою.
Наведемо приклад процесу Q31 «набір студентів». Загальний показник якості цього процесу визначається 7‑ма параметрами: A, B, C, D, E, F, G. Експерт дав оцінку кожному з параметрів. Користуючись рис. 5, можна знайти числові показники функції приналежності, які наведено в таблиці 5.
Таблиця 5
D | Оцінка експертом показника | ||||||||
A | B | C | D | E | F | G | Q( D ) | D | |
DA | +4 | 0,76 | 19 | ||||||
DB | –4 | 0,64 | 16 | ||||||
DC | 4 | 0,73 | 18 | ||||||
DD | 3 | 0,52 | 13 | ||||||
DE | 4 | 0,73 | 18 | ||||||
DF | ++4 | 0,8 | 20 | ||||||
DG | -5 | 0,84 | 21 |
Усереднення значень функцій Q( D ) дасть Qсер =0,717.
Зворотне відображення якості дасть середню оцінку одного експерта е = -4,4. Тобто експерт оцінив показник якості процесу Q31 «набір студентів» за таблицею 4, як зосередженість на постійному поліпшенні.