Реферат: Проблема конструювання тестів успішності студентів

- для більшості ситуацій придатним є вид завдань із вибором варіанту відповідей; для одержання детальної фактичної інформації, пов’язаної із змістом навчального матеріалу, доцільними є завдання на встановлення відповідності та альтернативні завдання.

- для тестування розуміння матеріалу, представленого у запитанні, більш доцільними є альтернативні завдання; доцільною є розробка завдань різних типів, але їх співвідношення повинно бути оптимальним;

- часові обмеження процедури тестування такі: для дорослих (студентів-другокурсників і старших) – не більше, ніж 1,5 години, для студентів-першокурсників (учнів) цей час визначається шляхом узгодження із психологом і є значно меншим.

Критеріями вибору типу завдань повинні бути [4]: зрозумілість (обирається та форма, яка найбільш зрозуміла досліджуваному); уникнення ситуації випадкового вгадування (завдання повинно скорочувати вірогідність вгадування настільки, наскільки це можливо); компактність та точність (обирається та форма, у якій завдання формулюється настільки коротко і чітко, наскільки це є можливим); співвідношення між завданнями (форма завдання не повинна розкривати відповіді на інші завдання або містити їх у собі); якщо завдання однаково ефективні, то обирати слід той тип, який найменше представлений у тестовій батареї. Щоб визначитися із тривалістю тестування у останньому випадку слід дати завдання тестованим відзначати, яке завдання тесту вони виконували у певний момент тестування.

Висновки

Тестування як метод контролю і оцінювання успішності студентів педагогічних вузів може бути ефективним лише за умови належного його теоретичного і методичного обгрунтування. Сьогодні у педагогіці не існує надійної теоретичної бази для грамотного конструювання тестів успішності. Разом з тим здобутки переважно зарубіжної психодіагностичної теорії і практики, окремі розробки вітчизняних психологів дають можливість розробити загальнопедагогічну теорію і технологію застосування тестів успішності у навчальному процесі та у підготовці фахівця із вищою педагогічною освітою. Важливим є і шлях порівняння ефективності тестового контролю із іншими методами контрольно-оцінної діяльності. Отже лише оптимальне поєднання форм контролю, а не абсолютизація певного методу є доцільною у визначенні рівня професійної готовності випускника вищого навчального закладу.

Література

1. Аванесов А.А. Тесты в социологическом исследовании. – М.: Наука, 1989. – 237 с.

2. Бурлачук Л.Ф., Морозов С.М. Словарь-справочник по психологической диагностике. – К.: Наукова думка, 1989. – 200 с.

3. Вихрущ В.О. Методологія та методика наукового дослідження. – Тернопіль: Тайп, 2005. – 224 с.

4. Клайн П. Справочное руководство по конструированию тестов. Введение в психометрическое проектирование. – К.: ПАН ЛТД, 1994. - 283 с.

5. Кыверялг А.А. Методы исследования в профессиональной педагогике. – Таллинн, Валгус, 1980. – 334 с.

6. Платонов К.К. Краткий словарь системы психологических понятий. – М.: Высшая школа, 1981. – 175 с.