Реферат: Система забезпечення психолого-педагогічного супроводу розвитку мовленнєвих здібностей дошкільників

· педагогічне спостереження

· вивчення педагогічної документації

· узагальнення перспективного досвіду

3. інтуїтивних:

· анкетування

· інтерв″ю

Критерії результативності експерименту :

· Підвищення рівня фахової майстерності педагогів

· Досягнення позитивної динаміки зростання рівня мовленнєвотворчих вмінь і навичок дошкільників

· Набуття учасниками експерименту додаткових комунікативних, мислитель них, лінгвістичних, народознавчих вмінь та навичок

· Створення нової моделі керівництва мовленнєвотворчою діяльністю дошкільників

Позитивний результат експерименту :

· Створення адаптивної моделі управління мовленнєвою діяльністю дошкільників,

· Створення сприятливих умов для якісного розвитку мовленнєво-творчої діяльності,

· Досягнення позитивного мікроклімату, створення сприятливого середовища для якнайповнішого розвитку здібностей та обдарувань дошкільників

· Забезпечення високого рівня мовленнєвої компетентності дошкільників

Негативний прогноз експерименту:

· Відсутність умов для збагачення і активізації комунікативних умінь та навичок в умовах білінгвізму

· Недостатнє кадрове забезпечення кваліфікованими «вузькими «спеціалістами

· Можливе розумове та психологічне перенавантаження дошкільників

На першому, підготовчому етапі експерименту, нами було вивчено теоретичні засади розвитку мовленнєвих здібностей дітей дошкільного віку, зокрема, мовленнєво-творчої діяльності. Створено каталоги педагогічної та психологічної літератури, періодичних видань.

Результати анкетування педагогів, співбесід з ними, моніторингу освітньо-виховного процесу дали нам можливість стверджувати, що педагоги нашого дошкільного закладу майже не використовують продуктивно-творчі види діяльності в розвитку зв’язного мовлення, обмежуючись переважно репродуктивними завданнями на мовленнєвих заняттях.

Було проведено обстеження інноваційного потенціалу педагогічного колективу ДНЗ №5 і створена багатокритеріальна характеристика його здатності сприймати нововведення. Для уточнення оцінок та виявлення ставлення педагогів до експерименту проводилося їх опитування, 72% висловилися за проведення дослідження.

Методичною та психологічною службами закладу було створено навчальну програму підготовки педагога-дослідника, зміни його професійного менталітету. До програми входили групові та індивідуальні консультації, семінари з тем «Рефлексія педагога», «Педагогічні інновації в дошкільній освіті», «Освітні технології» тощо.

Для навчання педагогів було запроваджено систему проблемних семінарів з розвитку мовлення дошкільників. Було проведено семінари та семінари-практикуми з тем «Формування звукової культури мовлення», «Лексикологія. Методика лексичної роботи з дітьми», «Формування граматично правильного мовлення у дітей дошкільного віку», «Формування художньо-мовленнєвої діяльності», «Розвиток мовленнєво-творчих здібностей».

Введено в практику методичної роботи дидактичне тестування педагогів, яке проводиться наприкінці навчального року. Його результати дозволяють проводити диференційовану роботу з різними категоріями пед. працівників.

Розпочала роботу творча група, яка вивчала методологічну теорію та практику ведення експериментальної роботи.

На цьому етапі було організовано цілеспрямовану роботу з батьками. Було проведено анкетування батьків для з’ясування їх відношення до експериментальної роботи за даною темою. 87% висловили свою підтримку інноваційної діяльності закладу. Було створено батьківську опікунську раду, розроблено та впроваджено угоду про співробітництво з кожною родиною, з’явилася садова газета для батьків «Місток»

Другий, діагностично-концептуальний етап, розпочався з комплексної діагностики вихідних рівнів розвитку мовленнєвої компетентності дошкільників (за методикою академіка А. Богуш). Поряд з цим нами були розроблені власні критерії оцінювання рівня розвитку мовленнєво-творчої діяльності. Це складання розповіді з власного досвіду, підбір омонімів, ознак, рим до запропонованих слів, складання речень за картиною

Було виявлено вихідні рівні мовленнєвої компетенції: високий, достатній, середній та початковий. (Див.додаток №1)