Реферат: Спадковий договір в цивільному праві України
"Стаття 13022. Момент набуття права власності за спадковим договором
1. Право власності на майно, визначене спадковим договором, виникає у набувача після смерті відчужувача.
2. Якщо предметом спадкового договору є майно, яке підлягає державній реєстрації, право власності у набувача виникає з моменту такої реєстрації ".
З метою захисту інтересів набувача як сторони спадкового договору пропонується передбачити в законі обов’язки відчужувача щодо збереження майна, визначеного спадковим договором, які полягають у тому, що відчужувач зобов’язаний належним чином утримувати майно, визначене спадковим договором, не допускаючи його погіршення, а також не передавати без згоди набувача майно, визначене спадковим договором, в користування іншим особам, якщо договором не встановлено інше. У разі невиконання чи порушення відчужувачем цих обов’язків набувач має право вимагати відповідного зменшення обсягу його обов’язків.
Підрозділ 2.3 “Укладення спадкового договору” містить положення, які розкривають особливості укладення спадкового договору. Спадковий договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору. Враховуючи законодавчу вимогу про нотаріальне посвідчення спадкового договору, наявність пропозиції укласти спадковий договір з усіма визначеними законом необхідними для неї ознаками та повне і безумовне прийняття цієї пропозиції іншою стороною, що свідчить про досягнення сторонами згоди з усіх істотних умов договору, не має наслідком укладення договору. Спадковий договір не буде вважатися укладеним, поки не відбудеться його нотаріальне посвідчення.
Укладення спадкового договору обмежує можливість відчужувача розпоряджатися майном, яке є предметом спадкового договору. Однак, у цьому відношенні, спадковий договір порівняно з іншими договорами, на підставі яких здійснюється передання майна у власність, має свої переваги, оскільки за відчужувачем, хоч і з деякими обмеженнями, але зберігаються окремі правомочності щодо розпорядження майном, яке є предметом спадкового договору (за винятком відчуження).
Третій розділ роботи “Зміна та припинення спадкового договору” містить три підрозділи.
У підрозділі 3.1 “Зміна спадкового договору” визначаються підстави зміни спадкового договору, які встановлюються з огляду на його сутність. З’ясовано, що сторони спадкового договору можуть змінювати умови щодо майна, визначеного спадковим договором, характеру та змісту дій, які зобов’язаний вчинити набувач, обсягів, місця та строків вчинення передбачених договором дій.
Однак після укладення спадкового договору сторони не можуть на підставі взаємної домовленості змінювати момент переходу до набувача права власності на майно, визначене спадковим договором, на момент, який передує смерті відчужувача; скасувати обов’язок відчужувача не відчужувати майно, визначене спадковим договором, а також скасувати обов’язок набувача вчинити зустрічне майнове задоволення. В протилежному випадку, йтиметься вже не про спадковий договір, а про інший договірний тип.
Спадковий договір може бути змінений за домовленістю сторін як шляхом вчинення правочину про зміну спадкового договору, який є додатковим до основного договору, його невід’ємною частиною, так і шляхом укладення нового спадкового договору на інших, погоджених між сторонами, умовах. При цьому, в останньому випадку не відбувається заміна зобов’язання (новація), оскільки новий спадковий договір лише містить відмінні від первісного договору умови, а не трансформується у договір іншого виду.
Підрозділ 3.2 має назву “Розірвання спадкового договору”. Проаналізувавши передбачені законом підстави розірвання спадкового договору на вимогу відчужувача, автор приходить до висновку, що з метою захисту інтересів набувача необхідно поставити невиконання останнім обов’язків за спадковим договором як підставу звернення відчужувача до суду з вимогою про розірвання спадкового договору в залежність від певних умов. Пропонується передбачити в ч.1 ст.1308 ЦК України, що відчужувач може вимагати розірвання спадкового договору судом у разі невиконання набувачем своїх обов’язків протягом трьох місяців з моменту настання строку виконання.
З огляду на принцип свободи договору та особливість спадкового договору, пов’язану з моментом переходу права власності на майно відчужувача, автор вважає за доцільне замість права набувача звернутися до суду із вимогою про розірвання спадкового договору у разі неможливості виконання ним своїх обов’язків (ч.2 ст.1308 ЦК України) передбачити право набувача відмовитися від спадкового договору. У зв’язку з цим пропонується виключити ч.2 ст.1308 ЦК України та доповнити Гл.90 ЦК України ст.1309 такого змісту:
"Стаття 1309. Відмова від спадкового договору
1. Набувач має право в будь-який час до моменту смерті відчужувача відмовитися від спадкового договору.
2. Набувач не має права вимагати повернення того, що було виконане ним за зобов’язанням до моменту відмови від договору ".
У всіх випадках, коли спадковий договір передбачає обов’язок набувача вчинити певні дії після смерті відчужувача, то особи, які можуть здійснювати контроль за виконанням спадкового договору після смерті відчужувача (особа, яку призначає сам відчужувач, третя особа, якщо спадковий договір укладено на її користь, або ж спадкоємці відчужувача), позбавлені будь-яких механізмів впливу на поведінку боржника, оскільки вимагати розірвання спадкового договору може лише сторона договору. У зв’язку з цим пропонується закріпити в законі за вказаними особами право вимагати розірвання спадкового договору та повернення набувачем набутого на підставі цього договору майна у разі невиконання ним своїх обов’язків після смерті відчужувача.
Підрозділ 3.3 називається “Інші підстави припинення спадкового договору”. Автор пропонує доповнити Гл.90 ЦК України нормою, яка б регулювала підстави припинення спадкового договору. Зокрема, спадковий договір припиняється внаслідок смерті набувача у випадку:
1) якщо у набувача, який помер раніше відчужувача, немає спадкоємців, вони не прийняли спадщину чи відмовилися від її прийняття або їх усунено від права спадкування;
2) за заявою відчужувача, якщо набувач помер раніше відчужувача, не приступивши до виконання своїх обов’язків у зв’язку з тим, що строк їх виконання ще не настав, незалежно від наявності спадкоємців та прийняття ними спадщини, якщо спадковий договір не передбачав вчинення певних дій на користь третьої особи. Можливість відчужувача припинити спадковий договір в цьому випадку вважається допустимою з огляду на те, що не відбулося порушення співвідношення майнових інтересів сторін, оскільки жодна зі сторін ще не приступила до виконання своїх обов’язків.
Смерть відчужувача не є підставою для припинення спадкового договору у випадку, якщо спадковий договір передбачає вчинення набувачем певних дій на користь відчужувача (коли зобов’язання нерозривно пов’язане з особою кредитора) ще за його життя і відчужувач помер до настання строку виконання набувачем цих обов’язків. За таких обставин спадковий договір не може припинитися, незважаючи на те, що набувач ще не вчинив жодної з дій, передбачених договором, оскільки спадковий договір належить до алеаторних договорів.
ВИСНОВКИ
У дисертації наведене теоретичне узагальнення і нове вирішення наукової проблеми, що проявляється у дослідженні договірних відносин, які виникають на підставі спадкового договору, і формулюванні на цій основі висновків та пропозицій щодо вдосконалення чинного законодавства України. Основні висновки, одержані в результаті проведеного дисертаційного дослідження, можуть бути зведені до наступного:
спадковий договір, всупереч своїй назві і розміщенню в Книзі шостій ЦК України, присвяченій спадковому праву, не передбачає переходу майна від відчужувача до набувача в порядку спадкування в силу відсутності юридичного складу спадкового правонаступництва, тому до спадкового договору не застосовуються норми спадкового права, а отже розміщення спадкового договору в Книзі шостій ЦК України – "Спадкове право" є безпідставним;
спадковий договір є відплатним, консенсуальним та двостороннім договором;
норма ч.2 ст.1307 ЦК України втрачає своє правове значення, оскільки майно, визначене спадковим договором, не включається до складу спадщини;
істотними умовами спадкового договору є умови про майно, яке після смерті відчужувача перейде у власність набувача; дії, які зобов’язаний вчинити набувач відповідно до умов договору, та інші умови, на включенні яких до змісту договору наполягає хоча б одна зі сторін;
предметом спадкового договору може бути річ, яка визначена індивідуальними ознаками і належить відчужувачеві на праві власності;
з метою забезпечення виконання спадкового договору після смерті відчужувача пропонується передбачити в законі коло осіб, яким надати право вимагати розірвання спадкового договору та повернення майна, набутого на підставі спадкового договору, у разі невиконання набувачем своїх обов’язків після смерті відчужувача.
СПИСОК ОПУБЛІКОВАНИХ ПРАЦЬ
1. Шама Н.П. Спадковий договір як підстава правонаступництва // Актуальні питання реформування правової системи України. Збірник наукових статей за матеріалами І Міжвузівської науково-практичної конференції 27-28 травня 2005 р., м. Луцьк. – Луцьк: Волинський державний університет імені Лесі Українки, 2005. (Частина ІІ). – С.82-86.
2. Шама Н.П. Правове регулювання спадкового договору в зарубіжних країнах // Проблеми державотворення і захисту прав людини в Україні: Матеріали ХІІ регіональної науково-практичної конференції.9-10 лютого 2006 р. – Львів: Юридичний факультет Львівського національного університету імені Івана Франка, 2006. – С.491-493.