Реферат: Способи творення присвійних прикметиків

Якщо при творенні таких прикметникових форм від українських географічних назв відкритий склад з о, е стає закритим, діє правило чергування о, е з і:

Кишині в — кишині вський, Львів – льві вський, Могилі в — могилі вський; Черні гів – черні гівський;

Лозова — лозі вський, Сва тове — сва тівський, Хме леве — хме лівський.

При творенні прикметників за допомогою суфікса –ськ- від географічних назв і назв народів, основа яких закінчується на приголосний, відбуваються такі фонетичні зміни:

Г, ж, з (дз) + -ськ(ий) — -зьк(ий) [-дзьк(ий)]: Пра га — пра зький, Запорі жжя — запорі зький, Сираку зи — сираку зький;

К, ц, ч + -ськ(ий) — -цьк(іий): Кременчу к — кременчу цький, Черепове ць — черепове цький; Ба хмач — ба хмацький, Але: Дама ск – дама ський, Ме кка – ме ккський;

С, х, ш + -ськ(ий) – -ськ(ий): Оде са — оде ський, Черка си — черка ський, Караба х — караба ський, Золотоно ша — золотоні ський.

◊ Перевірте правильність утворених прикметникових форм від географічних назв:

Буг — бу зький, Ветлу га — ветлужсь кий, Во лга — во лзький, Гаа га — гаас ький, Га мбург — га мбуржський, Люксембу рг — люксембу ргський, Ле йпциг — ле йпцизький, Остро г — острожс ький, Вели кі Лу ки — великолукс ький, Ви шній Волочо к — вишньоволо цький, Кагарли к — кагарликс ький, Казбе к – казбе цький, Кобеля ки — кобелякс ький, Ні цца — ні цький, Га лич — га личський, О вруч — о вруцький, Лепети ха — лепетих ський.

◊ Подайте початкові форми, географічні назви, від яких утворені подані прикметники.

Гвіне я-біса уський, ельза с-лотари нзький, пу ща-води цький кам’яне ць-поді льський, ра ва-ру сь-кий, а встро-уго рський, андрі єво-іва нівський, іва но-франкі вський, миха йло-коцюби нський.

◊ Складіть оголошення із залученням таких слів:

Кам’яне ць-Поді льський — кам’яне ць-поді льський, Ра ва-Ру ська — ра ва-ру сь-кий, Миха йло-Коцюби нське — миха йло-коцюби нський.

◊ Утворіть прикметники від поданих географічних назв.

Новосі лки-на-Дніпрі , Росто в-на-Дону , Фра нкфурт-на-Ма йні, Яр-під-За йчиком; Лa-Mа нш, Ла-Пла та, Лас-Ве гас, Лос-А нджелес, Па-де-Кале , Ріо-де-Жане йро.

У таких прикметниках суфікс –ськ - додається до першої частини складного слова. Наприклад: Новосі лки-на-Дніпрі - новосі лківський-на-Дніпрі.

◊ З'ясуйте, від яких географічних назв утворені подані прикметники.

Д ави дово-брі дський, олі йниково-слобідськи й, вільша нсько-новосе лицький, ві нницько-ставськи й, іва но-франкі вський.

◊ Прочитайте текст. З якими назвами професій ви знайомі, а про які почули вперше? Згрупуйте ці назви за відповідними суфіксами. Які з них продуктивні, а які ні? Перевірте за морфемним словником

Запишіть від своїх рідних назви осіб, утворені від назв ремесел.

У селах Чернігово-Сумщини вживані такі назви ремесел (їхнє пояснення подаємо за словником української мови Б.Грiнченка, словником схiднополiських говорiв П.Лисенка, етимологiчним словником української мови):

бляхар - жестянщик; кровельщик; божник - продавець iкон; бутолом - робiтник, який дробить камiння; плотнiк - той, хто будує хату; камiнщик - той, хто чистить димарi; каминар – сажотрус; лiпарь - робiтник, який обмазує стiни глиною; критник – покрiвельник; дровар - той, хто рубає дрова; дроворiз - той, хто займається рiзанням дров; дереворуб - той, хто займається рубанням лiсу на дрова; санник - той, хто виготовляє сани; мотузник, шорнiк – той, хто виготовляє збрую для коней, хомути, сідла; валяшник – той, хто з вовни робить валянцi; гребінник – той, хто виготовляє гребні і гребінці для прядіння; ложкар – той, хто виготовляє ложки, миски, хорешнi (для печiння короваю), топорища на сокири, дерев'янi граблi.

◊ Прокоментуйте таблицю.

Таблиця

Утворення назв осіб чоловічого роду за професією

Словотвірний тип із суфіксом	приклад
Словотвірний тип із суфіксом –ач	ткач, сіяч, орач, копач
Словотвірний тип із суфіксом -ник	прокатник, розкрійник
Словотвірний тип із суфіксом -льник	розливальник, розточувальник, формувальник, полірувальник , бетонувальник .
Словотвірний тип із суфіксом -ець	жнець, стрілець
Словотвірний тип із суфіксом -ар(-яр)	дояр, друкар, жнивар, косар, лікар, пекар, скляр, свердляр
Словотвірний тип із суфіксом - тель	учитель
Словотвірний тип із суфіксом -ій	водій
Словотвірний тип із суфіксом -щик/-чик	льотчик , гонщик

Високопродуктивними є словотвірні типи із суфіксами –ач, -ник/-льник : оглядач , орач , копач , перекладач , ткач, годувальник , розливальник та ін.

У деяких назв осіб за професією відзначаються паралельні словотвірні форми. Як взаємозамінні вживаються, наприклад, такі іменники: вальцювальник і вальцівник, зварник і зварювач, розкрійник і розкроювальник.

Суфікс -щик/-чик, за допомогою якого в сучасній українській мові утворювалися назви осіб чоловічої статі за професією і видом діяльності, з’явився внаслідок міжмовних контактів з російською мовою. пор.: рос. летчик і укр. льотчик , рос. гонщик і укр. гонщик .

На сьогодні у живання іменників із суфіксом -щик/-чик часто є порушенням словотвірної норми сучасної української літературної мови. Їм відповідають тут іменники на -ник/-льник , -ач, -ар(-яр) та ін., пор.: рос. разметчик і укр. розмітник , рос. поставщик і укр. постачальник , рос. переводчик і укр. перекладач, рос. газетчик і укр. газетяр .

◊ Перекладіть українською мовою. Складіть рекламне оголошення про одну з професій.

Закройщик, крановщик, обходчик, комп’ютерщик.