Реферат: Столипін та його аграрна реформа в Україні

на тему: «П.А.Столипін та його аграрна реформа в Україні»

Виконала студентка групи

ОЕ-035

Одеса

2004

Зміст

Вступ.................................................................................................................3

1. Коротка біографіяП.А.Столипіна........................................................4

2. Столипін і Дума.......................................................................................6

3. Столипінська реформа..........................................................................9

4. Руйнування общини і розвиток приватної власності...........................11

5. Селянський банк......................................................................................12

6. Переселення селян....................................................................................13

7. Кооперативний рух.................................................................................14

8. Агрокультурні заходи..............................................................................14

9.Результати реформи..................................................................................15

10.. Причини невдачі аграрної реформи...................................................17

Висновок..........................................................................................................20

Список літератури...........................................................................................22

Вступ

Яобралацютему, томущохотіла, якомоганайбільшедізнатисяпрореформипроведенніСтолипіним, протуситуацію, якавідбуваласяв 19 ст., аджецеєнемаловажноючастиноюнашоїісторії.

Проблемареформуваннянашоїдержавивбільшійчименшійстепеніхвилюємайжекожногогромадянинакраїни. Питанняподоланняперехідногоперіодувизиваютьпалкісуперечкиупровіднихекономістівкраїни, інетільки.

Метоюцієїроботиябхотілазрозумітизусієювідповідальністюреформаторськийкурсминулогоісьогоднішньогоурядукраїни.

Вжедавновідомо, щореальнірезультатиреформ, якінайбільшоб’єктивніїхоцінки, з’являютьсяневідразу, атількичерездеякийпроміжокчасу. Ітомувсітруднощіїхпорозуміннявипливаютьвперіод, колиреформитількипочинаються, тількинабираютьтемп.

Міжтимісторичнийдосвідпредставляєсобоюневичерпнеджерелоцінноїінформації: економічно-історичнихприкладів. Якщомовайдепрореформаторськудіяльність, томожназвпевністюговорити, щонаосновіцихприкладівможливовдеякіймірінаблизитисядорозуміннясучаснихреформ, аудеякихвипадкахіпередбачити, спрогнозуватипринциповийнапрямїхрозвиткуумайбутньому. Тутдоречнододати, щонажаль, ціннийісторичнийдосвідінколизалишаєтьсянепотрібним: мизновуповторюємопомилкиминулого, щобнашінащадкивсвоючергусвоєчасно«забули»пронашіпомилки. Хочетьсявірити, щоекономічнийдосвідминулоговсежтакибудемаксимальновикористаний.

Темаданноїроботидужедобревисвітленанаукою, причомудужешироко. Інтересдореформаторівминулогопідвищенийвзв’язкузневдачамиреформаторівсучасності.

Неминулоіпівстоліттявідчасупроголошенняселянськоїреформи 1861 р., якцарськийуряд, поштовхуваниймасовимселянськимрухом, щонабувнаймогутнішогорозмахувУкраїнінапередоднітаврокидемократичноїреволюції 1905-1907 рр., змушенийбувзновузайнятисяпроблемамисела.
Українськеселомалонизкуособливостей, щовідрізнялийоговідросійського. Так, вУкраїнііндивідуальнесільськеземлеволодінняпереважалонадобщинним. Селянськігромадибулислабкимийневідігравалитуттакоїролі, якуросійськомуселі. Спадковеіндивідуальнеземлеволодінняохоплювало 96,5% селянськихгосподарствПравобережжя, 82,1% наПолтавщині, 68% уЧернігівськійгубернії. ГромадськаформаземлекористуваннявУкраїнінеприжилася, атам, деїїпримусовонасаджували, виникавактивнийспротивнаселення.

Аніреформи, анірозвитоккапіталістичнихвідносиннезмоглиістотнозмінитисоціальнуструктурувУкраїні. Навітьнарубежістоліть 93% українцівзалишилисяселянами, щовизначальнимчиномвпливалонасвідомість , культуру, побут, системуморальнихцінностейукраїнськогонароду.

Післяреформи 1861 р. триваламайновадиференціаціяукраїнськогосела. В 1905 р. 54% селянськихгосподарствмалиблизько 6 десятинземлі , 29,4%- від 6 до 10 десятин, 16,6%- понад 10 десятиннадільноїземлі. Водночассотнітисячселяннемалинемализемлійпоповнювализагіннайманихпролетарів. Наприкінці XIX вУкраїніналічувалося 2 млн. сільськогосподарськихробітників. Типовоюкартиноюпореформеногожиттятутсталиюрбизаробітчаннадорогах.

Великачастказемельногофондузосередиласяврукахвеликихвласників. ВУкраїніземлевласникмавусередньомупо 930 десятинземельнихугідь.

Небезпекасоціальнихпотрясіньпримусилаурядшукатиновішляхивирішенняаграрногопитання.

Коротка біографія П . А . Столипіна

ПетроАркадійовичСтолипін - виходецьзстарогодворянськогороду, відомогозкінця XVI століття, рідСтолипінихдавРосіївідомихполітичнихталітературнихдіячів. БабуняМ.Ю. Лермонтова - вродженаСтолипіна. Прадід–сенаторА.А. Столипін–другМ.М. Сперанського, найбільшогодержавногодіячапочатку XIX століття. БатькоСтолипіна–АркадійДмитрович–учасникКримськоївійни, другЛ.Н. Толстого, якийпровідувавйоговЯснійПоляні. Мати–АннаМихайлівна–вродженаГірчакова–племінницяканцлераРосіїА.М. Гірчакові, однокласницяА.С. Пушкінаполіцею. ЖінкаП.А.Столипіна–правнучкаА.В.Суворова. Такимчином, РодинаСтолипінихв XIX - XX століттяхбулавродиннихвідносинахідружбізвидатнішимилюдьмиРосії. РодинаП.А.СтолипінаволоділамаєткамивНижегородській, Казанській, ПензенськійіпізнішеКаунаськійгуберніях.

ПетроАркадійовичв 1881 р. несподіванодлябагатьохпоступивнафізико-математичнийфакультетПетербурзькогоуніверситету, десзахопленнямвивчавфізику, геологію, ботаніку, зоологію, астрономію.

--> ЧИТАТЬ ПОЛНОСТЬЮ <--