Реферат: Столипін та його аграрна реформа в Україні

проблемиякіїхтривожили. Незабаромвінзавівсвоєгосподарство. ЙогодочкаМ.П. Бокписала: "Мойотецоченьлюбилсельскоехозяйство, икогдабывалвКолнобережье, весьуходилвзаботыопосевах, покосах, посадкахвлесуиработувофруктовыхсадах".

Потімвінбувпризначенийуїзнимватажкомдворян, ав 1899 р. - губернаторомвтійжегубернії. В 1902 р. В.К.Плевеназначивйоговиконуючимпосадугродненськогогубернатора. Требавідзначити, щоСтолипінставсамиммолодимгубернаторомРосії. Післяпризначеннянацюпосаду, вінодразувзявсязавивченнясправгубернії, алейогодіїконтролювалисьгенерал-губернаторомВіленським.

В 1903 р. Столипінставсаратовскимгубернаторомцебуло, безперечно, актомвисокоїдовіризісторонивсесильногоМіністерстваВнутрішніхСправ. Тутізасталайогопершареволюція , вякійвінприміниввесьарсеналкоштів - відпрямогозверненнядонародудорозправизадопомогоюкозаків. Прицьомувдіяльностігубернатораз’явилисьдвічіткіриси: по-перше, вінненіяковівкаратинетількилівих, алеіправих, якщоїхдіяльністьпереходилазарамкидозволеного. По-друге, навідмінувідбільшостівисокопоставленихдіячівСтолипінбувособистохоробрийінебоявсязалишатисялицемдолицязрозгніванимнатовпом. Столипінстійковитримавудардолі, коли 19 серпня 1906 р. бомбатерористіврознеслабільшучастинуйогосадибинаАптекарськомуострові. Втойдень 27 чоловікбуловбито, а 32 пораненовтомучислійогодочкаисин. ПетроАркадійовичзалишавсястійкимімужньозахищавсвійборг. Віннетількипростозаявивреволюціонерамзтрибуни:”Незапугайте!!!”, алеінасправдівівсебебезстрашно.

Крімопалицаря, Столипінаненавиділащейцариця. ЇїзусиллямиізСибірувстолицюбувповернутийРаспутінізайнявсвоєстареположення. ВідносиниСтолипіназцарембулискладнііпротиріччі.

Вквітні 1906 р. Столипінбувпризначенийміністромвнутрішніхсправівсяборотьбареволюціїлягаєнайогоплечі. ПетроАркадійовичзнаходивсяувластівсьогоп’ятьроків (1906 - 19011) .

А 24 серпня 1906 рокуопубліковуєтьсяурядовапрограма, щоміститьдвічастини: репресивну ( методиборотьбизреволюцією, аждоствореннявійськово-польовихсудів ) іреформістський, щоє, посвоїйсуті, аграрноюреформою.

Столипін і Дума .

П.А.Столипінприйшовдовладивпереломниймомент, коливправлячихколахвідбувавсяпереглядполітичногокурсу. Новийкурсявлявсобоюспробуцаризмуукріпитисвоюсоціальнуопору, розхитануреволюцією, зробившиставкунаселянство.

Столипінубулодорученозабезпечитиспівжиттянеобмеженоївладисамодержавствазнародним "представництвом", тобтоДумою.

ВибранапершаДумавиявиласянаполовинулівою, аїїцентромсталикадетизпрограмоюпримусовоговідчуження - аграрногокурсу, знехтуваногоцарем. Цебулопершасуперечність. Другевиявилосящебільшсерйозним: трудовикиіселянивідкинулисвійвласнийпроект 104-ий, змістякогозводивсядоконфіскаціїпоміщицькихземельінаціоналізаціївсієїземлі.

Думабулаприреченаі 8 липня 1906 рокубуларозпущена.

ДругаДумапочаласвоюроботу 20 лютого 1907 року, вже 6 березняСтолипінвиступивпереднеюзурядовоюпрограмоюреформ, ідавзрозуміти, щорежимнезбираєтьсяділитисясвоєювладоюз "народнимпредставництвом". 10 березняСтолипінвиступивзвикладомурядовоїконцепціївирішенняаграрногопитання.

УцейчасвДумійшлидебатиздвохпитань: аграрнаполітикаівживаннянадзвичайнихзаходівпротиреволюціонерів. Урядвимагавзасудженняреволюційноготероризму, алебільшістьдепутатіввідмовилисяцезробити. Більштого 17 травняДумапроголосувалапроти "незаконнихдійполіції".

Сумнівинебуло, щодругаДуманезабаромприпинитьсвоєіснування. Небулотількипричини: їїшукалиінезабаромзнайшли. Здопомогоюдвохпровокаторівбулостворенеобвинуваченнясоціал-демократичноїфракціїдругоїДумивпідготовціїївійськовоїзмови.

Маніфестом 3 червня 1907 рокудругаДумабуларозпущена. Акт 3 червнябувсправедливоназванийдержавнимпереворотом, вінбувдовершенийвпорушенняманіфесту 17 жовтня 1905 рокуіосновнихзаконів 1906 року, згіднозякимижодензаконнемігбутиприйнятийбезсанкціїДержавноїДуми.

Позбувшисьопозиційноїдуми, Столипінтепермігпровестиполітикуавторитарнуіконсервативну, заснованунатвердійрішучостіоновитикраїнуіукріпитивладу. Дляцьогогрунтбувпідготовленийновимвиборчимзаконом.

Думськийдовідник 1916 рокупоказуєтакукартину: дворяни, щоскладають, поперепису 1897 року, меншеза 1 % неселення, отрималив III думі 43 % відзагальногочисла, тобто 66 місць, приблизно 15 % місцьотрималипоміщики. Обличчяліберальнихпрофесій 84 (біля 20%), торговці 36 (7,5%), священикиімісіонериотримали 44 місця (біля 10%) відзагальногочисла. Робітникиіремісникиотрималивсього 11 місць.

Новийвиборчийзакон, обнародуванийтакож 3 червня 1907 року, робиввідвертуставкунапоміщиківівеликубуржуазію. Зцієюметоюзаконрізкозбільшуваввідкуріїземлевласників, щоотримали 50 % місць. Дужеспритнийхідбувзробленийурядомпротикадетівнакористьоктябристів: міськакуріябуларозділенанадварозрядинаосновімайновогоцензу.

УтретійДержавнійДуміскупчилосядвібільшості. Приголосуваннізаявноконсервативніпроектифракціяоктябристів (154 депутати) голосуваларазомзфракціямиправихінаціоналістів (147 депутатів), априголосуваннізапроектиреформбуржуазногохарактерутіжоктябристиоб'єднувалисязкадетамиіфракціями, щопримикалидоних. ІснуваннядвохблоківвДумідозволялоСтолипінупровестиполітикулавіруванняміжпоміщикамиівеликоюбуржуазією.

Створеннятретьочервневоїсистеми, якувтілювалатретяДума, нарівнізаграрноюреформоюбулодругимкрокомперетворенняРосіївбуржуазнумонархію (першимкрокомбулареформа 1861 року).

Соціально-політичнезначеннязводитьсядотого, щоДума "селянська" перетвориласявДуму "панську".

16 листопада 1907 року, черездватижніпісляпочаткуроботитретьоїДуми, Столипінвиступивпереднеюзурядовоюдекларацією. Першоюіосновноюзадачеюурядуєне "реформи", аборотьбазреволюцією.

ДругоюцентральноюзадачеюурядуСтолипіноголосивпроведенняаграрногозакону 9 листопада 1906 року, щоє "корінноюдумкоютеперішньогоуряду...".

Царськийуряд, якийпрагнувзберегтизапоміщикамиземлііпанівнурольудержаві, втойжечасзмушенийбувсприятибуржуазномурозвитковікраїни. Щобвідвернутиселянвідборотьбизапоміщицькіземлі, зміцнитивнихвідчуттяприватноївласностіісприятирозвитковікапіталізмуруськимшляхом, атакожстворитисобісоціальнубазунаселівособікуркульства, оскількиселянськамасавціломуйогоопороюбутинемогла, царськийурядвирішивздійснитиновуаграрнуреформу, головнимпровідникомякоїставСтолипін.

9 листопада 1906 рокуцарпідписавпідготовленийСтолипінимуказ, заякимкожендомохазяїн, щоволодівземлеюнаобщинномуправі, мігвбудьякийчасзажадатизакріпленнязасобоювособистувласністьналежноїйомучастиниземлі. Домохазяїн, щозакріпивуприватнувласністьземлю, мавправовимагативідсільськоїгромадизвестиїїводнуділянку–“відруб”, аякщоселянинпереносивнанеїхатуйпереселявсятуди, тотакаділянканазивалася“хутором”.

ПісляобговоренняйсхваленнязаконопроектуДержавноюРадою, вінбувзатвердженийцареміставзакономвід 14 червня 1910 року. Якщоуказ 9 листопада 1906 рокудававселянамтількиможливістьвиходитизобщинізакріплятиземлюуприватнувласність, тозакон 14 червня 1910 рокузробивцейвихідіперетвореннявсіхселан-общинниківнаприватнихвласниківобов`язковимутихсільськихобщинах, денебулопереділівзчасунаділенняземлеюіпереходунавикуп. Новааграрнаполітикапередбачалаздісненнятроьхгрупзаконів:

Зруйнюванняобщинйзакріпленнязаселянамиземлюуприватнувласність.

Насадженнянаселіхуторськогоівідрубногогосподарства.

Переселенняселян.