Реферат: Столипін та його аграрна реформа в Україні

Причини невдачі аграрної реформи .

Рядзовнішніхобставин (смертьСтолипіна, початоквійни) перервалистолипінськуреформу.

Всього 8 роківпроводиласяаграрнареформа, азпочаткомвійнивонабулаускладнена - і, яквиявилося, назавжди. Столипінпросивдляповногореформування 20 роківспокою, алеці 8 роківбулидалеконеспокійними. Однакнескладністьперіодуінесмертьавторареформи, булипричиноюкрахувсьогопідприємства. Головніцілідалеконебуливиконані. Введенняприватноїподвірноївласностіназемлюзамістьгромадськоївдалосяввеститількиучвертіобщинників. Невдалосяітериторіальновідірвативід "миру" заможнихгосподарів, такякнахуторськихдільницяхпоселялисяменшезаполовинукулаків. Переселеннянаоколицітаксамоневдалосяорганізувативтакихрозмірах, якізмоглибістотновплинутиналіквідаціюземельноїтіснотивцентрі. Всецепровіщалокрахреформищедопочаткувійни, хочїївогнищепродовжувалотліти, щопідтримуєтьсявеличезнимчиновничимапаратомначолізенергійнимприємникомСтолипіна - головнимкеруючимземлеустроєміземлеробствомА.В.Кривошеїним.

Причинкрахуреформбулодекілька: протидіяселянства, нестачакоштів, щовиділяютьсяназемлеустрійіпереселення, поганаорганізаціяземлерозпоряднихробіт, підйомробочогозрушенняв 1910-1914 рр. Алеголовноюпричиноюбувопірселянствапроведеннюновоїаграрноїполітики. Незважаючинасприятливіекономічні, ідеологічнііполітичніобставини, Столипінздійсниввсежрядпомилок, щопоставилийогореформипідзагрозуневдачі. ПершоюпомилкоюСтолипінабулавідсутністьпродуманоїполітикивідносноробітників. ЯкпоказавдосвідПруссії, длявдалогопроведенняконсервативноїполітикинеобхіднобулопоєднуватижорсткірепресіїповідношеннюдореволюційнихпартійзодночаснимизусиллямивобластісоціальногозабезпеченняробітників. УРосіїж, незважаючиназагальнийекономічнийпідйом, завсіцірокинетількижиттєвийрівеньробітниківніскількинепідвищився, алеісоціальнезаконодавстворобилосвоїпершікроки. Закон 1906 р. продесятигодиннийробочийденьмайженезастосовувався, рівноякізакон 1903 р. прострахуванняробітників, щоотрималикаліцтванапідприємстві. Дозволеніпрофспілкизнаходилисяпідпильнимконтролемполіціїінекористувалисядовір'ямсередробітників. Тимчасомкількістьробітниківпостійноіпомітнозростала. Новепоколіннявиявилосявельмиприхильнимдосприйняттясоціалістичнихідей. Очевидно, Столипінневіддававсобізвітувзначенніробочогопитання, якезновоюсилоюповсталов 1912 р.

ДругоюпомилкоюСтолипінасталоте, щовіннепередбачувавнаслідківінтенсивноїрусифікаціїнеросійськихнародів. Столипіннеприховувавсвоїнаціоналістичніпереконання; одногоразуназасіданніДумивінрізковідповівпольськомудепутатуДмовському, щошануєза "вищещастябутипідданимРосії". Вінвідкритопроводивнаціоналістичнувеликоросійськуполітикуі, природно, поставивпротисебеіцарськогорежимувсінаціональніменшини. Фінляндіясталапритулкомдлябагатьохопозиціонерів. Столипінаобурювало, щосеймФінляндіїскладавсяпереважнозсоціалістівілібералів. У 1908 р. вінбезуспішноспробувавобмежитиповноваженнясейму, двічірозпускавйого, апотімзновуввіввкраїніколишнідиктаторськіметоди. До 1914 р. неприязньфіннівдо "російськихокупантів" сталаповсюдною. ЩостосуєтьсяПольщі, тамситуаціябуласкладнішою, оскількивідношенняполяківдоРосіїнебулоодностайним. ЧастинаполяківпідкерівництвомДмовськогонамагаласядобитисядлясвоєїкраїнибільшоїавтономії. Іншачастина, керованаПілсудським, вимагалаповноїнезалежності. Столипінзакривпольськомовнішколи, авмістахнасадивмуніципальніустановизпереважаннямросіянщослужать. НаУкраїні, депресаівищіучбовізакладизазналинасильницькоїрусифікації, росланаціональнасамосвідомістьукраїнськоїеліти, засновананарозумінніекономічногомогутностікраю, щосталажитницеюііндустріальнимцентромвсієїімперії. Царськівластіжорстокопереслідувалиукраїнськихнаціоналістів, щоорганізувалиСоюззвільненняУкраїниіпритулки, щознайшливГаліції, щовходитьдоскладуАвстро-Угорщини. Австрійськівластіохочепротегувалиукраїнськимнаціоналістам, бажаючивсілякоперешкодитиросійськійвладівпомстузапідтримкувБогеміїінаБалканахантиавстрійськихнастроївмалихслов'янськихнародів. ПритихжепричинахтюркськіменшининатериторіїАзербайджану, щооб'єдналисявпартію "Муссават" ( "Рівність"), рішучепішлиназближеннязоновленоюпіслямладотюркськоїреволюціїТуреччиною. Частинамусульманськоїінтелігенціїтатарськогопоходження, щопроживаєнатериторіїКримуінаНижнійВолзі, намагаласявідродититюрксько-татарськуцивілізацію, домагаючисьїївизнаннянарівнізросійською. Царськийуряд, природно, небажавйтинаподібніпоступки, вважаючимусульманськінародислаборозвиненими. ВонотакожзаохочуваловпровадженняросійськихколонізаторівіпереселенціввСереднюАзіюнеменшжорстко, ніжцеробилиіншієвропейськідержави-завойовникиповідношеннюдокраїнАзіїіАфрики. Столипінздійснивпомилкуівпитанніпрозапровадженнюземстввзахіднихгуберніях (1911 р.), внаслідокчоговінпозбавивсяпідтримкиоктябристів. Справавтому, щозахіднігуберніїекономічнопродовжувализалежативідпольськоїшляхти. Щобукріпитивнихположеннябілоруськогоіросійськогонаселення, щоскладалибільшість, Столипінвирішивзаснуватитамземськуформуправління. Думаохочейогопідтримала, однакдержавнарадазайнялазворотнупозицію - класовіпочуттясолідарностізшляхтоювиявиласясильнішиминаціональних. СтолипінзвернувсязпроханнямдоМиколи II перерватироботуобохпалатнатридні, щобзацейчасурядтерміновоухваливновийзакон. ЗасіданняДумибилиприпиненіізаконприйнятий. Однакданапроцедура, щопродемонструвалазневагудержавноївладидовласнихустанов, привеладорозколуміжурядомінавітьсамимипомірнимилібералами. Самодержавствопоставилосебевізоляцію, відтеперйогопідтримувалипредставникинадтоправихнаціоналістичнихкіл. СтолипінжевтративпідтримкуМиколи II, якомуявнопретиломатитакогозаповзятливогоміністра, звинувачениминадтоправимипротивниками, щокористуютьсявпливомпридворі, вбажанні "експропріювативсіхпоміщиківвзагалі" задопомогоюаграрноїреформи. 18 вересня 1911 р. СтолипінбувубитийуКиєвіоднимзподвійнихагентів, якимиполіціянаповнилареволюційніорганізації. Йогосмертьозначалапоразкуостанньоїспробисвідомогоіцілеспрямованогооновленняполітичноїсистемивкраїні. Будучиконсервативною, вонавсежбуланепозбавленатворчоїдумки.

Висновок

Українськеселонапочатку 20 століттязалишаетьсянеодноріднимзамайновимісоціальнимрівнем: біднякив 1912 р. становили 57%, середняки-30%, заможні-11,9%. Вціломужзаходжищодореформуванняаграрногосектораекономікидосяглипоставленноїмети: населізінюваисьпозиціїфермера, орієнтованогонатоварневиробництвоіринок. Водночасзаможнийпрошарокбувнадійноюопороювладинаселі.

Столипіннехотінаступутієїреакції, яказараззв’язаназйогоіменем. Вінзробиввсещоміг, дляпридушенняреволюції. Алепісляїїрозвиткувінрозраховувавнадовгостроковийперіодеволюційногорозвитку. Вінговорив : "Дайтегосударству 20 летпокоявнутреннегоивнешнего, ивынеузнаетенынешнейРоссии".

Одразужпіслязакінченняреволюції 1905-1907 рр. подіїприйнялизовсімнетойхіднаякийрозраховувавСтолипін. Революціяпоказаласоціально-економічнийіполітичнийрозривміжнародомівладою. Країніпотрібнібулирадикальніреформи, якихнебуло.

Впроцесіреалізаціїстолипінськоїреформивиниклитакіявища, яквідсутністьсоціальноїопориреформи, опірсамодержавства, бюрократіїібуржуазії.

Крахстолипінськоїреформи, неможливістьзрощеннятоталіризмуіавтотаризмузсамостійністю, крахкурсунаселянина-фермераставурокомдлябільшовиків, якінадалиперевагуколгоспам.

ШляхСтолипіна, шляхреформ, шляхзапобіганняреволюції 1917 рокубуввідкинутий, ітими, хтореволюціїнехотів, ітимихтодонеїринув.

Столипінськіреформи, якщобвонипродовжувалися, скажімо, щероків 10, принеслибзначнірезультати, головнимзякихбулобстворенняпрошаркумілкихселянськихвласників-фермерів, даілишевтомувипадку, якщобобставинисклалисявиключнодобредляСтолипіна. АленеціжфермеристаливСШАбазоюдляпоявиоднієїізнайбільшантибюрократичнихформадемократичноїдержави.

Список використано ї л і тератури :

1. АврехА.Я. П.А.СтолыпинисудьбыреформвРоссии.-М.: Политиздат, 1991.

2. ГлаголєвА. "ФормуванняекономічноїконцепціїП.А. Столипіна"; "Питанняекономіки" N10,1990.

3. КовальМ.В., СарбейВ.Г. „ІсторіяУкраїни”навчальнийпосібник,-К.:Альтернатива,2002

4. Рум'янцєвМ. "Столипінськааграрнареформа: передумови, задачііпідсумки"; "Питанняекономіки" N10, 1990.

5. СироткинВ.Г. ВеликиереформаторыРоссии . - М.1991