Реферат: Світова культура у другій половині ХХ століття

5. Знищення фабули. У XIX ст. неможливо було уявити, що сюжет та фабула твору можуть відрізнятися. Наприклад, зараз дія забігає попереду, а зараз - розповідається минуле героя. Неможливо відновити хронологію подій, бо, по-перше, присутнє некласичне, неодномірне розуміння часу; по-друге, зрозуміла для всіх істина відсутня.

6. Синтаксис, а не лексика. Оновлення мови модерністської прози відбувається шляхом праці над синтаксичними конструкціями - над реченням, а не над словом.

7. Література активно заволікає читача в діалог, моделює його позицію і створює позицію розповідача, який враховує позицію читача.

8. Спостерігач. Ним частіше виступає розповідач. На його сумлінні достовірність того, про що він розповідає.

9. Порушення принципів зв'язаності тексту. Найбільш характерне для літератури "потоку свідомості" Дж. Джойса, Пруста, Фолкнера, А. Роб-Грійе.

10. Аутизм. Письменник-модерніст за своїм психічним складом зовсім не прагне відобразити зовнішню реальність, а моделює власну.

За цими принципами і розвиваються культура та мистецтво нашого часу.

Постмодернізм є обличчям нового постіндустріального суспільства, замінюючого на Заході традиційне буржуазне індустріальне суспільство. В цьому новому суспільстві найціннішим товаром є інформація, а попередні економічні та політичні цінності - влада, гроші, обмін, виробництво - підвладні деконструкції. Людство перейшло зі світу речей у світ процесів.

У світі спостерігається тенденція до економічної та культурної глобалізації. Виникає масовий споживач, громадянин світу. В умовах інформаційної навали важко зорієнтуватись, тому набула широкого поширення масова культура - універсальна, проста і зрозуміла, дещо спрощена і розтлумачена - вона не вим?