Реферат: Технологічні процеси обробки заготовок
ЗМІСТ
Вступ
1. Якість обробки заготовок
2. Обробка заготовок різанням
3. Структура технологічного процесу механічної обробки
4. Проектування технологічних процесів
5. Техніко-економічна оцінка технологічних процесів
6. Термічна і хіміко-термічна обробка заготовок і деталей
7. Технології одержання зварних з'єднань
8. Технологічні процеси паяння, клепання, клеєння
Висновок
Література
Вступ
Тема реферату «Технологічні процеси обробки заготовок».
Для розкриття даної теми треба розглянути такі питання:
- якість обробки заготовок;
- обробка заготовок різанням;
- структуру технологічного процесу механічної обробки;
- проектування технологічних процесів;
- техніко-економічну оцінку технологічних процесів;
- термічну і хіміко-термічну обробку заготовок і деталей;
- технології одержання зварних з'єднань;
- технологічні процеси паяння, клепання, клеєння.
1. Якість обробки заготовок
Під якістю деталі розуміють сукупність усіх її властивостей, котрі повністю забезпечують поставлені до неї експлуатаційні вимоги. Шляхи досягнення потрібної якості вирішуються комплексно з врахуванням усіх стадій технологічного процесу. Якість деталі визначається двома важливими показниками -точністю розмірів і шорсткістю поверхонь.
Під точністю обробки розуміють ступінь відповідності величини розміру, форми, розміщення і шорсткості певної поверхні виготовленої деталі до тих же параметрів, заданих на кресленні. Абсолютно точно виготовити деталь неможливо. При виготовленні деталей мають місце похибки (розмірів, форми, шорсткості поверхонь, їх взаємного розміщення). Основні причини похибок деталей такі: неточність встановлення деталі, інструментів; неточність верстатів та оснащення; деформації деталі в процесі обробки; кваліфікація робітників, неточність вимірювальних інструментів і вимірювання тощо.
З урахуванням цього, встановлюють допустимі відхилення параметрів виготовлених деталей (розмірів) відносно тих, що задані на кресленні. Початком відрахунку відхилень є номінальний розмір - розмір, котрий визначають відповідно до функціонального призначення деталі і вказують на кресленні. Розмір, отриманий вимірюванням після обробки, називають дійсним. Між дійсним і номінальним розмірами є різниця, - відхилення. Ці відхилення не можуть бути великими. Тому при конструюванні деталей встановлюють границі відхилень, тобто є два граничні розміри, між якими можуть коливатися дійсні розміри. Граничні розміри (відхилення) разом з номінальними вказують на кресленнях. Граничні відхилення можуть бути додатними і від'ємними, односторонніми та двосторонніми, симетричними і несиметричними. Різницю між граничними розмірами називають допуском на розмір.
На практиці існують поняття економічної та досяжної точності. Економічної точності досягають у нормальних виробничих умовах, вона забезпечує мінімальну собівартість обробки. Досяжна точність - така, яку досягають в покращених, спеціально створених умовах. При цьому підвищується собівартість деталі.
Ступінь точності визначають рядами допусків, котрі називають квалітетами. Квалітетів є 19, їх позначають ІТ01, ІТО, ІТ1 - IT 17. Чим більший порядковий номер, тим більший допуск, тим нижча точність.
--> ЧИТАТЬ ПОЛНОСТЬЮ <--