Реферат: Технологічні процеси обробки заготовок
Операціям і переходам присвоюють порядкові номери. Операції формулюють коротко, за видом обробки, наприклад: токарна, фрезерна, свердлильна; переходи - більш докладно, вказуючи найменування, номер і розмір оброблюваної поверхні.
4. Проектування технологічних процесів
Проектування технологічних процесів є одним з найвідповідальніших етапів виробництва і має за мету встановити найбільш раціональний та ефективний метод обробки.
Вихідними даними для проектування технологічних процесів є такі, як: виробнича програма; робочі креслення заготовки і деталі (виробу); технічні умови на виготовлення деталі (машини), їх випробування і здачу; описи конструкцій; керівні та довідкові матеріали.
Проектування технологічних процесів відзначається складністю і трудомісткістю. Його виконують за декількома послідовними стадіями. На початковій стадії проводять укрупнені розрахунки та розробки (попередні намітки) технологічного процесу, на наступних стадіях їх уточнюють і конкретизують на основі детальних технологічних розрахунків.
При проектуванні технологічного процесу розв'язують наступні питання.
1. Встановлення типу виробництва та організаційних форм виконання технологічного процесу.
2. Визначення величини партії деталей, що запускаються у виробництво одночасно (для серійного виробництва), і такту випуску деталей (для масового виробництва).
3. Вибір виду заготовки і визначення її розмірів.
4. Встановлення плану і методів механічної обробки з вказаною послідовністю технологічних операцій.
5.Вибір типів і визначення технічних характеристик верстатів, пристосувань, металорізальних і вимірювальних інструментів.
6. Вибір технологічних баз.
7. Визначення режимів роботи на вибраних верстатах для кожної операції.
8. Визначення норм часу на обробку для кожної операції, визначення кваліфікації роботи.
9. Оцінювання техніко-економічної ефективності технологічного процесу.
10. Оформлення технологічної та технічної документації.
При проектуванні технологічних процесів можна запропонувати декілька варіантів. Навіть для порівняно простих деталей може бути розроблено декілька технологічних процесів, що повністю забезпечують вимоги робочого креслення і технічні умови. Спростити і прискорити розробку технологічних процесів може їх типізація. Для цього здійснюють класифікацію деталей і їх поверхонь за конструктивно-технологічними ознаками на базі спільності обладнання й оснащення. Відповідно до цієї класифікації встановлено вісім класів деталей, за якими деталі машин відрізняються формою і подібністю процесів їх виготовлення: корпусні деталі, круглі стержні, порожнинні циліндри, диски, не круглі стержні, невеликі деталі складної форми, кріпильні деталі, спеціальні деталі.
Типовий технологічний процес проектують для найбільш складної деталі певного класу (типу). Простіші деталі можна обробляти приблизно за тим же технологічним маршрутом, за винятком операцій, котрі не потрібно виконувати.
5. Техніко-економічна оцінка технологічних процесів
Для порівняння та визначення техніко-економічної оцінки декількох запроектованих технологічних процесів і вибору оптимального варіанту використовують техніко-економічні показники. До найхарактерніших із них належать наступні:
1. Собівартість деталі S, що визначається витратами на матеріал М, основною заробітною платою робітників Р і цеховими накладними витратами R:
S = М + Р + R.
2. Собівартість обробки деталі:
So=P + R.
3. Норми часу (штучного і штучно-калькуляційного) повної обробки деталі:
Тшт =
Тк = 
де Тшт -штучний час на виконання всіх операцій обробки даної деталі;
tuim - штучний час однієї операції;