Реферат: Технологія виготовлення мочених плодів та ягід
б) вересень НПВМ – 0.3% отже,
в) на 1 день НПВМ = 108,3 : 31(день) 3.5т
г) на 1 годину НПВМ = 3.5 : 7(год.) 0.5т
Щіткомийна машина для миття яблук (Т1-КУМ- III ). (мал.1).
Призначена машина для миття яблук, груш та схожих до них по структурі плодів і овочів.
В щітковій машині Т1-КУМ-III (мал1). Миття здійснюється у ванні 1 , звареної із листової сталі і прикріпленої до каркасу 12 . Дно ванни має два заглиблення трапецеїдальної форми для збирання бруду і видалення його з машини.
В середині машини розміщений піддон 4 , положення якого, по висоті, регулюється з допомогою ексцентриків 2 . Піддон представляє собою металічну раму з решіткою – камневідбірником 11 . На піддоні знаходяться нерухомі щітки, над якими, у верхній частині ванни, розміщенні рухомі щітки 3 . В кінці ванни змонтований елеватор 6 , за ним роликовий транспортер 8 з роликами 9 . Над елеватором і роликовим транспортером знаходяться душові колектори 5 і 11 . Верхні щітки, елеватор і роликовий транспортер мають загальний привід 7 .
Сировина, яка подається на миття, падає спочатку на камневідбірник, де камінці провалюються через отвори в решітці і опускаються на дно ванни. В цій же зоні спливає сміття – листя, частинки стебел, які видаляються разом із верхнім шаром води. Плоди, які пройшли зону завантаження, подаються під обертаючі щітки і переміщаються у зазорі між ними і не рухомими щітками вздовж ванни, очищаючись від бруду. Можливі зміни величини зазору між щітками — 50 мм. Помита сировина захоплюється лотками елеватора і піднімається із ванни на гору, ополіскуючись. З елеватора плоди подаються на роликовий транспортер з рухомими роликами, де повторно ополіскуються водою , після чого по лотку 13 , виводяться із машини.
Продуктивність машини при митті яблук складає до 4000кг/год. Потужність електродвигуна 2,2кВт. Габарити машини 485013001950мм. Маса 1725кг. Обслуговування машини полягає в спостереженні за її роботою, редагуванні подачі води, зміні зазорі між щітками при переході з одного виду сировини на інший або при поганому проходженні сировини через ванну, в огляді машини і виявленні несправностей при відключені електродвигуна. Корпус машини перед її запуском заземлюється. Штовхання сировини із завантажувальної зони під щітки руками, робота при знятих огородженнях, чистка і змазка машини на ходу не допускається.
Мал.1.
АПАРАТУРНО ТЕХНОЛОГІЧНА СХЕМА
Вимоги до сировини.
Якість готової продукції у значній мірі залежить від сировини. Кращими для мочіння слід вважати плоди осінніх і зимових сортів яблук із щільною м'якоттю білого чи світло-жовтого забарвлення. Бажаний підвищений вміст цукрів (8— 12 %) і помірна кількість кислот (0,6—1 %). Збирають яблука на стадії знімальної стиглості. Недостиглі й перестиглі плоди для мочіння непридатні через високу кислотність, низьку цукристість, слабку консистенцію м'якоті.
Плоди биті, потерті, пошкоджені шкідниками і хворобами також не рекомендується використовувати для мочіння, тому що якість готової продукції буде низькою. Допускаються на переробку яблука з незначними пошкодженнями і грибними захворюваннями, повністю зарубцьованими, але не більше 10 % від загальної маси.
У період збирання у плодах осінніх і особливо зимових сортів міститься багато крохмалю, а м'якоть занадто міцна. Тому рекомендується осінні й осінньо-зимові сорти перед мочінням витримати протягом 10—15, а зимові — 25—ЗО днів. За цей час крохмаль і протопектин гідролізуються, цукристість підвищиться, а міцність м'якоті зменшиться. Але за зміною якості плодів необхідно стежити, тому що зберігання при високій температурі може сильно прискорити фізіологічні процеси і плоди перестигнуть.
Кращими сортами яблук для мочіння вважаються Антонівка звичайна, Антонівка нова, Антонівка-кам'яничка, Аніс червоний, Вагнера, Орловське смугасте, Осіннє смугасте, Пепінка литовська, Пепін шафранний, Слав'янка, Сари Синап, Ренет Симиренка та інші помологічні сорти пізніх строків достигання з щільною консистенцією, які відповідають вимогам ГОСТ 21122—75 «Яблука свіжі пізніх строків достигання». За якістю вони повинні бути не нижче другого сорту даного стандарту. Яблука літніх строків достигання для мочіння непридатні, тому що після мочіння вони швидко розм'якшуються.
На переробні пункти яблука постачають у ящиках місткістю до ЗО кг і плодових контейнерах місткістю не більше 250 кг. Безтарне перевезення яблук для мочіння заборонено.
Зберігання.
Після нагромадження у заливці 0,3—0,4 % молочної кислоти бочки доливають доверху, щільно забивають пробкою шпунтовий отвір і відправляють на зберігання у холодильники, льодовні чи холодні підвали. У процесі зберігання повільно відбувається молочнокисле і спиртове бродіння (повторна ферментація). Як правило, мочіння закінчується через місяць. Якщо плоди мали тонкий восковий наліт, процес триває 1,5—2 міс. Оптимальна температура зберігання готової продукції від —1 до +4°С. У не охолоджуваних складах температура повинна бути не вище 10—12 °С. Більш висока температура призводить до розм'якшення плодів, розтріскування шкірочки й погіршення смаку. При зберіганні тара повинна бути добре закритою. Якщо бочка відкрита й плоди не всі реалізовані, на них необхідно покласти дерев'яний круг і гніт так, щоб уся продукція знаходилась у розсолі. Плоди, які виступають з розсолу, швидко темніють, втрачають товарний вигляд і якість. Бочки з моченими яблуками встановлюють на піддони і перевозять у сховище, де їх укладають у штабелі електронавантажувачами: бочки з дерева м'яких порід у 2—3, твердих — у 3—4 яруси. Між штабелями залишають проходи не менше 0,7 м. Мочені плоди готовими до вживання стають через ЗО днів при зберіганні на не охолоджуваних і через 60 днів при зберіганні на охолоджуваних складах.
На 1 т готової продукції мочених яблук потрібно, кг: свіжих підготовлених яблук 1067, цукру-піску 10—40, солі 0,5—1,5, солоду 5 або житнього борошна 7,5, соломи 15.
Можливі й інші рецепти з більшим чи меншим застосуванням різних складових частин. У процесі попередньої і повторної ферментації маса продукції зменшується на 6,3 %.
Відповідно до вимог, що ставляться ОСТ 61-9-1-76, мочені яблука можуть бути першого чи другого сорту. Плоди повинні бути цілими, без механічних пошкоджень. Залежно від сорту допускаються зморщені, здавлені плоди у межах 10—15 %. М'якоть плодів повинна бути щільною, соковитою, смак — приємним, виннокислим, трохи гострим, з характерним запахом, властивим яблукам, без стороннього присмаку й запаху. Вміст солі у розсолі 0,5—1 %, загальна кислотність 0,6—1,1 % для першого і 0,6—1,5 — для другого; спирту у розсолі — відповідно 0,6—1,2 і 0,6—1,8 %. Маса яблук не менше 50 % від загальної маси.
Техніка безпеки
Всі особи, які приймаються на роботу проходять спочатку вступний інструктаж по техніці безпеки і виробничій санітарії, який проводять головний інженер або інженер по техніці безпеки підприємства. Під час вступного інструктажу осіб знайомлять з виробничим устаткуванням на підприємстві, з правилами внутрішнього режиму, з основними законами і правилами по охороні праці, техніці безпеки, особистої гігієни і виробничої санітарії; знайомлять з небезпечними ситуаціями, які можуть зустрітись на виробництві, характерними нещасними випадками і заходами безпеки, які необхідно для їх попередження.
Після вступного інструктажу проводять інструктаж на робочому місці, який здійснює начальник виробничого устаткування, начальник зміни або майстер. Робітника детально знайомлять з всіма особливостями технологічного процесу і з правилами по техніці безпеки на даному робочому місці. Пройшовши інструктаж на робочому місці, особа розписується у спеціальному журналі в тому, що вона засвоїла правила по техніці безпеки і виробничій санітарії.