Реферат: Управління інноваційним розвитком підприємств

Дисертацією є рукопис

Робота виконана на кафедрі економіки підприємств ДВНЗ „Київський національний економічний університет імені Вадима Гетьмана” Міністерства освіти і науки України (м. Київ)

Науковий керівник: доктор економічних наук, професор Гончарова Наталія Петрівна, ДВНЗ „Київський національний економічний університет імені Вадима Гетьмана”, професор кафедри економіки підприємств

Офіційні опоненти: доктор економічних наук, старший науковий співробітник Галиця Ігор Олександрович , Державна установа «Iнститут економіки та прогнозування НАН України», головний науковий співробітник відділу конкурентної політики та прогнозування промислового потенціалу

кандидат економічних наук, доцент Каракай Юрій Васильович, Верховна Рада України,Народний депутат України

Захист відбудеться „22 ” травня 2008 р. о 14.00 годині на засіданні спеціалізованої вченої ради Д 26.006.03 ДВНЗ „Київський національний економічний університет імені Вадима Гетьмана” за адресою:

03680, м. Київ, проспект Перемоги, 54/1, ауд. 203 .

З дисертацією можна ознайомитись у бібліотеці ДВНЗ „Київський національний економічний університет імені Вадима Гетьмана” за адресою: 03113, м Київ, вул. Дегтярівська, 49 г, ауд. 601.

Автореферат розісланий „22 ” квітня 2008 р.

Вчений секретар

спеціалізованої вченої ради

кандидат економічних наук, професор О.С. Федонін

ЗАГАЛЬНА ХАРАКТЕРИСТИКА РОБОТИ

Актуальність теми. Сучасні перспективи економічного розвитку України пов’язуються з високотехнологічними й конкурентоспроможними підприємствами, господарська діяльність яких створювала б синергетичний ефект із національною економічною системою. Такий ефект можливий лише за наявності інноваційного розвитку підприємств, які складають основу конкурентноздатності національної економіки.

Розуміння цього активізувало діяльність по розробці механізмів інноваційного розвитку підприємств як в наукових дослідженнях, так і на рівні практичної діяльності підприємств. Теоретичним й практичним аспектам інноваційного розвитку на макро- і мікрорівнях присвячені праці таких вчених, як М.Туган-Барановський, М.Кондратьєв, Й.Шумпетер, П.Друкер, Г.Менш, Б.Санто, Д.Тіс, Ю.Бажал, О.Бутнік-Сіверський, В.Геєць, А.Гальчинський, С.Ілляшенко, Д.Черваньов. На сьогодні даний напрямок досліджень широко висвітлюється у працях західних вчених-економістів, у тому числі Р.Нельсона, С.Уінтера, В.Лазоніка, А.Бернштайна, Е.Лама, В.Циганова та інших.

Незважаючи на активні наукові пошуки в цьому напряму досліджень, деякі важливі теоретико-методичні та прикладні засади інноваційного розвитку підприємств ще не дістали належного обґрунтування. Перш за все, потребують уточнення питання, що стосуються структуризації понятійного апарату. Подальшого вдосконалення потребують показники й методи оцінки рівнів інноваційного розвитку підприємств. Недостатньо розробленими залишаються питання, пов’язані з моделюванням інноваційного розвитку підприємств. Відсутність науково-практичних результатів досліджень з формування системних механізмів активізації інноваційного розвитку підприємства не дає можливості надання практичних рекомендацій суб’єктам господарювання. Необхідність вирішення зазначених проблемних питань, їх актуальність, теоретична і практична значущість визначили вибір теми, об’єкт, предмет, мету, наукові завдання та логіко-структурну побудову дослідження.

Зв’язок роботи з науковими програмами, планами, темами. Дисертаційна робота виконана у відповідності з планами науково-дослідних робіт на кафедрі економіки підприємств Київського національного економічного університету ім. Вадима Гетьмана (теми: “Система управління інноваційним розвитком підприємств”, номер державної реєстрації 013U001897, і ”Сучасний розвиток та система управління підприємствами (об’єднаннями) у ринкових умовах господарювання”, реєстраційний номер 0100U004558). Особисто автором в межах тем розроблено організаційні форми інноваційного підприємництва для забезпечення ефективності інноваційного процесу та методичний інструментарій оцінки рівня інноваційного розвитку підприємства.

Мета і завдання дослідження. Метою дослідження є узагальнення та поглиблення теоретичних положень щодо інноваційної складової розвитку суб’єктів господарювання та розробка науково-практичного інструментарію для формування ефективної системи управління інноваційним розвитком підприємств.

У відповідності з метою, в роботі поставлено і вирішено наступні наукові та прикладні завдання :

· поглиблено науково-методичні засади щодо визначення понятійного апарату інноваційного розвитку, обґрунтовано необхідність формування теорії інноваційного підприємства та узагальнені сучасні інноваційно спрямовані напрями економічної теорії;

· визначено економіко-організаційні аспекти основних ознак інноваційних підприємств;

· виокремлено інноваційну складову підприємницької діяльності з урахуванням теоретичних підходів представників Австрійської школи;

· надано аналітичну оцінку рівня та динаміки інноваційної діяльності досліджуваних підприємств;

· на основі розробленої методики оцінки рівня інноваційного розвитку здійснено аналітичну оцінку рівня інноваційного розвитку досліджуваних підприємств;

· запропоновано модель, яка описує основні етапи інноваційного розвитку підприємства з урахуванням чинника часу;

· обґрунтовано основні елементи та зв’язки системи управління інноваційним розвитком підприємства.

Об’єктом дослідження виступають процеси інноваційного розвитку промислових підприємств в сучасних умовах господарювання.

Предметом дослідження є сукупність теоретичних, методичних і прикладних аспектів формування та впровадження системних підходів до управління інноваційним розвитком вітчизняних машинобудівних підприємств.

Методи дослідження. Теоретичною та методологічною основою дисертації є положення сучасної економічної теорії, викладені в роботах провідних вітчизняних і зарубіжних учених з проблем інноваційного розвитку підприємств.

Для вирішення окреслених завдань використовувались: метод системного підходу — при виявленні зв’язків між явищами та процесами економічної діяльності; метод порівнянь — при співставленні особливостей функціонування різних систем; абстрактно-логічні методи — при теоретичному узагальненні результатів досліджень і формування на їх основі проміжних і підсумкових висновків; методи економіко-статистичного аналізу — при дослідженні інноваційного розвитку машинобудівних підприємств Херсонської області, визначення його основних тенденцій та динаміки, а також для оцінки рівня інноваційного розвитку суб’єктів господарювання.

--> ЧИТАТЬ ПОЛНОСТЬЮ <--