Реферат: Управління продуктивністю організації

Рішення про кількість і продуктивність матеріально-технічних об'єктів, звичайно, визначаються чинниками ефективності і маркетингу. Деякі цілком певні чинники вказують на користь створення великих централізованих підприємств, інші чинники – про перевагу невеликих, розсіяних підприємств.

Чинником, що доводить користь великих централізованих підприємств, найчастіше є велика капіталоємність перероблюючої підсистеми. Як приклади можна назвати електростанції і госпіталі, де потрібне дороге спеціальне устаткування, або коли вимагається організований збір в одне місце багато людей або різних виробів. Прикладами можуть бути автоскладальні підприємства, аеропорти, регіональні склади мережі універсальних магазинів.

Найчастіша ситуація, що вказує на користь великої кількості дрібних підприємств, це коли клієнти сильно розосереджені і вимагають забезпечити для них зручний доступ до підприємства. Як приклад назвемо банки, бістро, пожежні станції.

У деяких операційних системах береться комбінований підхід, де використовуються і великі, і дрібні підприємства. Типовими прикладами можуть служити фабрики хімічного чищення і лабораторії з обробки фотоматеріалів. У цих випадках, звичайно, є велика кількість маленьких розосереджених підприємств, що здійснюють безпосередній контакт з клієнтурою, і централізовані капіталомісткі виробничі центри, що виробляють обробку матеріалів.

2. Методи розміщення виробничих об’єктів

Рішення про місцерозміщення підприємств, звичайно, йдуть від загального до окремого. Припустимо, що виробник побутової електронної апаратури вирішує питання про розміщення заводу з виробництва програвачів компакт-дисків. При ухваленні рішення будуть послідовно розглянуті наступні питання: на якому континенті будувати завод, в якій країні, в якому штаті або в якій провінції, в якому місті, на якому майданчику або в якій існуючій будівлі. Звичайно, не у всіх випадках потрібно розглядати всі ці рівні.

Для зручності розгляду питання виділяють два рівні рішень про місце розміщення підприємства:

· макрорівень – рішення про континент, країну, провінцію і місто;

· мікрорівень – вибір конкретного майданчика або будівлі для підприємства.

Чинники, що враховуються при ухваленні рішення на кожному з цих рівнів, будуть різними. Основні чинники, що розглядаються на макрорівні , наступні:

1) демографічні і економічні чинники, що впливають на розмір і розвиток основних ринків збуту продукції операційної системи;

2) джерела і транспортні витрати по доставці матеріалів, потрібних для операційної системи;

3) кількість і якість трудових ресурсів;

4) наявність достатньої кількості енергії і води;

5) політична стабільність;

6) податкова політика і заохочення економічного розвитку;

7) питання захисту навколишнього середовища;

8) вартість земельної ділянки і будівництва;

9) умови мешкання (наприклад, клімат, система освіти, медичне обслуговування, культура, відпочинок, злочинність).

До найважливіших чинників на мікрорівні відносяться:

1) обмежувальні норми на розвиток промзони, сумісність з об'єктами, що є сусідами;

2) розмір, конфігурація та інші технічні аспекти майданчика;

3) наявність переважних видів транспорту;

4) обсяг транспортних перевезень у клієнтів, під'їзди;

5) наявність і вартість енергопостачання та інших послуг, зокрема пожежної охорони і видалення відходів;

6) зовнішній вигляд майданчика, який може відповідати або не відповідати характеру підприємства;

7) близькість до житлових масивів і інших об'єктів, необхідних для службовців;

8) місцерозміщення конкурентів, особливо підприємств роздрібної торгівлі або за поданням послуг.

Для багатьох видів підприємств при рішенні питання про місце розміщення домінуючим виявляється який-небудь один чинник. Наприклад, пошивні підприємства розташовуються поблизу джерел щодо дешевої праці, тому велика частина цієї галузі промисловості емігрувала в країни, що розвиваються. Заводи для виробництва алюмінієвих банок для напоїв, звичайно, розміщуються поряд з виробництвом самих напоїв через високі витрати на перевезення порожніх банок. Станції обслуговування автомобілів розміщуються на вулицях або на дорогах з інтенсивним рухом або на перехрестях, що полегшує під'їзд до них.