Реферат: Урок українського народознавства

Час для сприймання й первинного засвоєння знань;

Час для закріплення вивченого;

Час для контролю;

Час для засвоєння конкретної установки;

Час для виконання тренувальних вправ;

Час для повторення;

Час для закріплення знань, умінь, навичок;

Час для підготовки до відповіді.

Час у процесі самопідготовки витрачається на:

На виконання домашніх завдань;

Читання допоміжної й додаткової літератури;

Відвідування факультативів і додаткових занять;

Участь у гуртковій роботі;

Діяльність за уподобанням тощо.

Таким чином, перебіг і результативність навчального процесу на уроці визначаються не менше ніж 100 нагальними факторами, а кількість конкретних змінних сягає 300 і це ще не повний перелік. Та мало знати фактори, що впливають на навчання, необхідно знати їх співвідношення, тобто те, які з факторів навчання мають найбільший вплив і на які передусім треба звертати увагу. Наприклад, мотиви навчання, усвідомлення мети навчання, інтерес до навчання займають перше місце, а санітарно-гігієнічні умови навчання - тридцяте . Звичайно, майбутнього вчителя народознавства цікавить, як довго повинен готуватися він до уроку? Тривалість підготовки до уроку народознавства зумовлюється в основному двома сильнодіючими факторами: рівнем підготовки вчителя та ставленням його до справи, тобто рівнем відповідальності. Підготовка уроку - це значною мірою суб’єктивний творчий процес, який жодними ношами регламентувати не можна. Однак науковцями перевірено гіпотезу, що якість уроку залежно від тривалості підготовки зростає доти, доки вчитель вносить суттєві корективи в позаурочний план, після чого зростання тривалості підготовки вже не збільшує ефективності уроку. У результаті досліджень виявлено, що підготовка одного навчального заняття забирає в досвідчених учителів /15-20 років стажу/ 1-1,5 години, у студентів - випускників педагогічного вузу 2 години. А разом з підготовкою демонстрації дидактичних матеріалів витрачається 3-3,5 години. А якщо необхідно щодня готуватися до трьох-чотирьох уроків? Спинімося на останньому етапі підготовки до уроку - написанні плану. План - це підсумок педагогічних роздумів, відтак його обсяг, як і форму, не варто регламентувати. Кожен учитель занотовує свої міркування в такому обсязі, який вважає за необхідний, і достатній для якісної організації праці на уроці. Як же переконатися, що план уроку відповідає рівню вчителя? Слід перевірити, чи план спрацьовує на уроці. Якщо ні, то він нереальний і не має належного наукового обґрунтування. Проаналізуйте причину Ваших помилок у підготовці до уроку, аби вони не повторилися на наступному уроці. Не ховайтесь за туманом слів про не відповідність планів і життя, а навпаки, серйозніше поставтесь до поурочної підготовки. Звернімо увагу на поради американського дослідники А.М.Дреєра, який наполягає на тому, щоб учитель мав детальний письмовий план уроку і, крім того, щоб мета й завдання формулювалися й деталізувалися в такий спосіб, аби з них однозначно випливало, що повинен робити учень, якими конкретно знаннями, вміннями, навичками він повинен оволодіти. Навчальні заняття, коментує він, часто страждають від нечіткості. Треба домогтися, щоб завдання чітко фіксувалися в поурочних планах, а вчителі точно знали, що їм належить робити в кожен момент уроку.

В плані відображаються:

· дата

· клас

· порядковий номер уроку

· тип

· тема

· цілі /навчальна, розвиваюча, виховна/.

· конкретні завдання уроку

· обладнання.

Далі розкривається хід уроку. Тут фіксується структура уроку, розкривається кожний його етап, способи мотивації навчання школярів, прийоми роботи, зміст і форма запитань і відповідей, завдання, відповіді на них, завдання для пізнавальної діяльності, зміст навчальних проблем, перевірка й корекція знань, зміст домашніх завдань і можливість інструктажу до них тощо. План уроку - це своєрідна система опорних сигналів, зрозумілі самому вчителеві, користуючись якою він найбільш раціонально організовує й скеровує діяльність своїх учнів. Молодому вчителеві треба записати докладніше всі моменти структури уроку. Отож протягом 1-1,5 років роботи в школі вчитель обов'язково матиме плани проведення уроків у деталях. Майстер педагогічної справи може обійтися коротким планом уроку. Проте є такі вузлові моменти, які мають відбиватися у планах як досвідчених, так і початкуючих учителів. Вузлові моменти - це ті місця, де завершується попередній і починається наступний етап пізнання, йдеться про вдосконалене поурочне планування, яке виводить урок на півень ефективного. І.Підласий радить учителям писати не план уроку, а програму керування навчальною діяльністю учнів. Сама програма - це невеличкий аркуш, який заповнюється з обох боків.

Зворот титульної сторінки програми містить робочу інформацію. Насамперед, педагог заповнює "структурну сітку" уроку, тобто визначає головні види діяльності відповідно до типу уроку, а також виділяє вузлові місця уроку, компонує навчальну діяльність на уроці в цілому, планує час на кожен вид діяльності й кількість учнів, роботу яких треба оцінити, конкретно передбачає дії вчителя й дії учня протягом усього уроку. У кожного педагога програма матиме індивідуальний, неповторний характер. Можливо, хтось визнає за потрійне максимально скоротити свої записи, і вони справді вмістяться на одному аркуші паперу. Це вже залежить від самого вчителя. Я ж як учитель-практик дотримуюсь порад автора програми керування П глибоко переконана, що уроком народознавства слід уміло керувати, а не лише регламентувати етапи його структури. Програма керування - це завершальна стадій підготовки уроку, що зводиться до перенесення науково розрахованих умов керування на хвилинну сітку уроку, виділення "вузлів" навчального заняття та проектування "русла", яким ітиме пізнавальний процес від одного "вузла" до іншого. Пропоноване не є нормативним документом, а лише одним з багатьох можливих пацієнтів удосконалення поурочного планування.

Програма керування навчальною діяльністю

(Титульна сторінка)

Тема уроку___________________

Мета уроку___________________