Реферат: Вияв менталітету українців у виборі та творенні народних назв лікарських рослин
Вступ
Вияв менталітету українців у виборі та творенні народних назв лікарських рослин
Тема «Вияв менталітету українців у виборі та творенні народних назв лікарських рослин» у науковій літературі розглянута недостатньо. Зокрема, можна знайти фрагментарні звернення до цього питання у книзі «Українське народознавство» за редакцією С.П.Павлюка, Г.Й.Горинь, Р.Ф.Кирчіва.
У більшості наукових доробок, де розглядається питання про лікарські рослини, мова йде про їх цілющі властивості, а народні назви подаються лише як додаткові до основних, щоб дати читачеві можливість швидше зорієнтуватися у великому розмаїтті рослин, при цьому особливості вибору та творення назви, як правило, взагалі не згадуються і не пов’язується із особливостями менталітету. Однак треба відмітити, що народна спостережливість, дотепність, мудрість, вірування створили багато незвичайних назв рослин, які є цінним матеріалом для мовно-етнографічного дослідження.
У цій роботі розглянуто принципи, покладені в основу творення назв рослин, а також зроблено спробу з’ясувати мотиви, якими керувались у виборі назви, та способи деривації цих назв.
Проведені дослідження поєднують відомості з народознавства, мовознавства, біології, фармацевтики. Оскільки тема раніше майже не розглядалася, то деякі твердження виведені гіпотетично, в результаті спостереження над окремими групами рослинних назв, їх морфемною будовою, способом творення, спорідненістю з іншими спільнокореневими словами.
Варто зауважити, що ми використовували різні джерела: наукові посібники про лікарські рослини, етимологічні словники з української мови, а також записані від жителів Овруччини місцеві назви рослин. Це дало можливість встановити певні закономірності у творені народних назв рослин.
Проведена робота допоможе краще зрозуміти словотворчі можливості української мови, етнічний світогляд українців, сприйняття ними навколишнього cвіту (зокрема рослинного середовища) і, отже, глибше усвідомити особливості менталітету нашого народу.
І розділ
Варто зауважити, що тлумачення слова «менталітет» є лише у сучасних тлумачних словниках. Так, «Великий тлумачний словник української мови» пояснює: «Менталітет – сукупність психічних, інтелектуальних, ідеологічних, релігійних, естетичних особливостей мислення народу, що проявляються у мові, культурі, поведінці.»
У виборі та творенні назв лікарських рослин проявилися різні сторони менталітету та глибокі знання наших предків про зілля (бо у народі лікарські рослини здавна називали словом «зілля», яке утворилося від дієслова «ллє» префіксальним способом і означає засіб, який може зілляти (знищити) хворобу); у першу чергу, це прагнення зробити світ «зручним», «під лаштованим» під потреби людини.
Народні назви лікарських рослин мають широкий діапазон відтінків. Як зазначає Валерій Войтович у книзі «Українська міфологія»: «У народних назвах трав і поезія, і гумор, і тиха печаль: нечуй-вітер, сон-трава, зозулині черевички, плакун-трава, трава-мурава, розмай-зілля, чорнобривці та ін.» [3]
Перше мовне явище, яке відразу впадає в око, - це поширена тенденція до полісемантики багатьох назв.
Розглянемо це явище на прикладі рослини, відомої як «підмаренник справжній». Корінь цього слова -мар- вказує на спорідненість іменника «підмаренник» з іменем язичницької богині зими, ночі, марення і смерті – Марени чи Мари. На чому ґрунтується вибір такої назви рослини?
Можливо, на тому, що рослина утворює цілий ряд гібридних, часто разюче різних, форм. Здавна, якщо хтось не міг впізнати знайому місцевість чи раніше бачений об’єкт (скажімо, дерево або рослину), то це пов’язували з чарами Мари, бо саме ця зла богиня могла одурити людину, зробити оточуючий її світ зміненим до невпізнання.
Так і рослина підмаренник, утворивши ряд гібридів, зовнішньо змінюється і ніби стає невпізнанною. Гадаємо, що зроблене нами припущення підтверджує й інша народна назва підмаренника справжнього - «тай-зілля». Перша частина цього слова утворена від дієслова «тане» («тає»), що означає «зникає», «змінюється».
В основу інших народних назв підмаренника справжнього покладене порівняння за схожістю, тому ця рослина ще відома як «батіжки» (бо зовні рослина нагадує ремінець, прикріплений до держака, яким поганяють худобу) та «бобачик» (від слова «біб»).
Отже, можна простежити, що назви лікарських рослин творилися за одним із таких принципів, який і виявляв певні ментальні риси:
|
- зовнішні ознаки та подібність до чогось; - лікувальне застосування; - використання у побуті; - посилання на звичне для рослини місце проростання; - яскраво виражені смакові, ароматичні чи інші властивості; - асоціативно-міфологічний підхід - гумористично-практичний вибір. |
· Спостережливість · Знання рослинного світу · Практичність · Практичність --> ЧИТАТЬ ПОЛНОСТЬЮ <-- К-во Просмотров: 181
Бесплатно скачать Реферат: Вияв менталітету українців у виборі та творенні народних назв лікарських рослин
|