Реферат: Використання фольклору у морально-естетичному вихованні школярів

Вступ

І. Теоретичні основи морально-естетичного виховання школярів.

1.1. Моральне виховання.

1.2. Естетичне виховання.

ІІ. Фольклор – джерело формування моральної поведінки та естетичних вражень школярів.

2.1. Дитячий фольклор та його жанри.

2.2. Фольклор у вихованні культури поведінки школярів.

2.3. Виховання усвідомлення краси слова засобами усної народної

творчості.

ІІІ. Можливості використання фольклору як могутнього засобу морально-естетичного виховання з точки зору педагогічного та наукового досвіду.

3.1. Історична роль фольклору у морально-естетичному вихованні школярів.

Висновки.

Список використаних джерел.

Додатки.

ВСТУП

Процеси перебудови у сучасній школі, утвердження нової гуманістичної парадигми освіти ведуть до посилення культуро­логічної спрямованості, переорієнтації на формуван­ня духовності, ціннісних орієнтацій особистості, її творчий розвиток. Реалізація культуротворчої функ­ції освіти передбачає цілеспрямоване використання надбань національної культури у навчанні і вихо­ванні молодого покоління, а також у професійній підготовці вчителя до цієї діяльності.

Оптимізувати даний процес, на нашу думку, можливо за умови вирішення завдань:

- педагогічно обґрунтованого добору фольклори­стичного матеріалу (теоретичного й народнопісенно­го) на основі критеріїв науковості, професійної зна­чущості та методичної доцільності;

- систематичного використання його як основи для навчальних вправ, інформативного та ілюстративного дидактичного матеріалу у навчально-пізнавальній, практичній, пошуково-дослідницькій та художньо-творчій діяльності з ме­тою формування їхніх художньо-соціальних і про­фесійних установок, спрямованості на педагогічну діяльність на основі пісенного фольклору, а також здобуття необхідних знань, умінь і навичок;

- методично доцільного добору організаційних форм і методів підготовки, які б відповідали її меті й змісту, ґрунтувались на матеріалі народнопісенної творчості.

З цією метою доцільно визначити комплекс навчальних дисциплін, викладання яких на міжпред­метній основі сприятиме формуванню готовності вчителів та учнів до навчально-виховної роботи народ­нопісенними засобами і досягти координації й послідовності їх викладання. Можливість збагачення навчального процесу фольклористичною інформацією, раціонально дібраним і узгодженим теоретичним та ілюстративним дидактичним матеріалом фольклори­стичної спрямованості.

РОЗДІЛ І

Теоретичні основи морально-естетичного виховання школярів

1.1. Моральне виховання

Роль морального виховання в розвитку і формуванні особистості усвідомлювалася з давніх-давен. Багато хто з видатних педагогів минулого підкреслювали, що підготовка доброзичливої людини не може зводитися тільки до її освіти і розумового розвитку. І на перший план у вихованні висували моральне формування особистості. Відомий давньоримський філософ Сенека радив: “Навчи спершу добрим правилам моралі, а потім – мудрості, бо без перших важко навчитися останній”.

Важливо забезпечити єдність моральності і знань, духовної культури і освіченості. Мораль є найдавнішою формою людської свідомості, яка становить сукупність норм, правил, принципів, що визначають поведінку людей, їх обов’язки один до одного перед суспільством, державою.

Наука про суть і зміст моралі, закони її виникнення. Розвитку та функціонування називається етикою. Етика є науковою про правильну поведінку людини або про добро і його здійснення як окрема наука вона вперше розроблена Аристотелем. Питання етики охоплюють поняття добра, етичних норм та ідеалів, мотивів етичних вчинків. З питаннями моралі тісно пов’язані поняття моральності та духовності.

Моральність – це відповідність поведінки людини нормам моралі. Духовність, або вища моральність, це те, що зв’язане з внутрішнім світом людини, її настроями, переживаннями, почуттями.

Зміст морального виховання складається з окремих напрямів морального виховання. Такими напрямами морального виховання є:

1) формування національної самосвідомості та патріотизму ;

2) виховання гуманності, доброзичливості, чуйності, ввічливості та тактовності;

3) виховання свідомої дисципліни, дисциплінованості, обов’язку та відповідальності;

--> ЧИТАТЬ ПОЛНОСТЬЮ <--