Реферат: Виробнича стратегія та проектування структури змін 2

· організація технічного контролю і управління якістю

· організація технічної підготовки в-ва

· організація капітального будівництва

· організація роботи з кадрами

· організація економічної роботи

· організація господарського оюслуговування і діловиробництва

· документооборот і нормативна база організаційного проекту

· інформаційне, технічне і математичне забезпечення організаційного проекту

· організація соціального розвитку колективу

· організація процесу освоєння нововведеного підприємства як виробничої системи

При переході на ринкові умови організаційні резерви змінюються в залежності від розвитку підприємства.

2. Основні резерви розвитку виробництва, їх суть і класифікація.

Під організаційним резервом в-ва розуміють потенційні, невикористані в передплановому і виникаючі в плановому періодах в конкретних умовах нові можливості розвитку в-ва і його і інтенсифікації в результаті НТП, впровадження прогресивних методів організації в-ва і праці, розповсюдження передового вітчизняного і зарубіжного досвіду управління в-вом, ліквідація витрат.

Крім цього розрізняють поняття – “виробничі резерви” направлені на поліпшення використання ресурсів підприємства; резерви “як запаси в-ва” – наявність яких необхідна для безперервного розвитку кожного підприємства.

Виявлення і використання резервів в-ва залежить від процесу планування на підприємстві, розробки перспективних і поточних планів, в яких передбачені взаємозв’язані завдання по всіх факторах інтенсифікації в-ва.

Організаційні резерви дуже динамічні і багатозмінні. Поява нових методів організації і управління в-ва і праці, розвиток науки і техніки обумовлює винекнення нових видів організаційних резервів на підприємстві.

Організаційні резерви класифікуються по слідуючих напрямках:

1. поліпшення використання предметів праці – можливості більш повної загрузки обладнання в часі і по потужності, скорочення часу перебування обладнання в ремонті, підвищення коефіцієнту змінності роботи обладнання і використання виробничих потужностей, зменшення якості невстановленого обладнання, максимальне використання технічних параметрів станків і інших видів обладнання.

2. Скорочення часу в-ва – невикористані можливості скорочення періоду технічної підготовки в-ва і освоєння нових видів продукції, скорочення тривалості виробничого циклу, зменшення розмірів виробничих запасів і заділів в-ва.

3. Поліпшення використання трудових ресурсів – можливості росту продуктивності праці за рахунок повної загрузки робітників з врахуванням їх кваліфікації і передового досвіду, скорочення втрат і невиробничих затрат робочого часу, зниження трудомісткості продукції, поліпшення складу працівників, які працюють на основі скорочення затрат праці допоміжного і управлінського персоналу.

4. Підвищення якості продукції – можливість дальшого поліпшення техніко-економічних параметрів випускаючої продукції, збільшення питомої ваги конкурентоспроможної продукції, скорочення браку, використання на підприємствах принципів маркетингу.

5. Поліпшення використання предметів праці – можливість вибору раціональної сировини і матеріалів, застосування відходів в-ва, скорочення заготівельних розходів, впровадження у в-во безвідходних технологій, комплексне використання сировини, економія паливо-енергетичних ресурсів.

3. Дослідження етапу організації виробництва.

Стан організації в-ва характеризує діючу систему організацію в-ва на підприємстві і відображає кількісні і якісніпараметри того стану, в якому знаходиться в даний період часу підприємство, а також ступінь реалізації наукових принципів організації в-ва.

Дослідження стану організації в-ва проводиться для оцінки рівня організації в-ва.

Аналіз стану організації в-ва – це комплекс міроприємств, які направлені на виявлення позитивних сторін і недоліків організації в-ва на підприємстві і формування мети і конкретних напрямків їх вдосконалення.

Аналіз розповсюджується на всі основні сторони організації в-ва:

- організації праці