Реферат: Вплив граміцидину S на агрегацію тромбоцитів і стійкість мембран еритроцитів до гемолізу
Тромбоцити також опромінювали г - випромінюванням 60 Со дозами 2,58 Ч 10-4 Кл/кг і 6,45 Ч 10-3 Кл/кг на установці «Исследователь» при потужності випромінюваної дози в активній зоні 5,16 Ч 10-2 Кл/кг/хв.
Для зв’язування вільних іонів плазми Са2+ і Мg2+ ЗТП інкубували відповідно з ЕГТА і ЕДТА (Sigma, США) в концентраціях 0,05 – 2 мМ протягом 2 хвилин. Концентрацію Са2+ і Мg2+ в зразках виміряли на полум'яному спектрофотометрі СФП-1.
Процеси утвлрення і розпаду тромбоцитарних агрегатів контролювали мікрофотографічно цифровою камерою CannonEOS 300Dна поляризаційно – флуоресцентному мікроскопі мPOLAM-Lпри 100-кратному збільшенні.
Мембрани еритроцитів отримували за методом [GrossmanS.J., JollowD.J.,1992]. Ліпіди мембран еритроцитів екстрагували за методом [Bligh E.G., Dyer W.J., 1959].
Фракціонування загальних ліпідів проводили тонкошаровою хроматографією на силікагелевих платівках марки Sulufol UV 254 (Sklarny Kavalier, Чехія). Розподіл фосфоліпідів проводили методом тонкошарової хроматографії на платівках Silicagel
Wolem TLC (Германія).
Ідентифікацію ліпідів виконували за допомогою стандартів (“Sigma”, США). Кількісний вміст фракцій проведено відповідно до стандартних методик (Фіндлей Дж., Еванз У., 1990).
Якщо про це не зазначено спеціально, всі експерименти проводили при кімнатній температурі (t = 200 С).
Для статистичної обробки результатів використовували критерій вірогідності Стьюдента та Манн-Уітні. Вірогідними вважали результати с р<0,05. Криві, що представлені на рисунках, є типовими для серії повторних дослідів (не менше, ніж три в кожній серії).
РЕЗУЛЬТАТИ ДОСЛІДЖЕНЬ ТА ЇХ ОБГОВОРЕННЯ
Дослідження впливу граміцидину S на інтактні тромбоцити.
З метою дослідження особливостей впливу граміцидину S на інтактні тромбоцити були вивчені часові залежності світлопропускання ЗТП в присутності різних концентрацій антибіотика. Динаміка світлопроскуння ЗТП після додавання до неї граміцидину S являє собою криву з максимумом (Рис.1). Збільшення світлопропускання, про яке свідчить висхідна частина кривої, є наслідком зміни розсіювачої здібності поверхні тромбоцитів, що відбувається за рахунок зміни їх розміру і форми. Цей ефект повністю аналогічний першій стадії дії класичних індукторів агрегації, коли зміни світлопропускання ЗТП виникають за рахунок активації тромбоцитів – їх набрякання, зміни форми і звільнення рецепторів до фібриногену. Їх взаємодія з молекулами останього утворює в подальшому фібриногенові містки, які з’єднують окремі тромбоцити в агрегати [SeissW., 1989; Blockmansetatal, 1995; ТomasiakM.etal., 2004].
Зниження світлопропускання ЗТП після досягнення максимуму (низхідна частина кінетичної кривої) відображає зворотний процес – частковий розпад агрегатів, що формуються під впливом індукторів, в умовах invitro[SeissW., 1989; Сабаль ?,?, Черенкевич ?,?, 1990; ТomasiakM.etal., 2007].
Таким чином, дія граміцидину S на інтактні тромбоцити аналогічна дії індукторів агрегації і полягає в зміні їх форми і активації.
Наступна дія індуктора агрегації АДФ на тромбоцити, що були активовані граміцидином S, призводить до подальшого розвитку агрегації (Рис.1). Але ступінь агрегації при постійній концентрації АДФ зменшується з підвищенням концентрації антибіотика (Табл..1). Це явище можна зрозуміти, виходячи з того, що існує критична концентрація граміцидину S, після котрої він починає руйнувати тромбоцити. Дійсно, як видно з рис. 1, при концентрації 7,8 мкмоль/л, шо відповідає 14,94 Ч106 молекул граміцидину S, які припадають на один тромбоцит, низхідна частина кінетичної кривої перетинає початковий рівень свїтлопропускання. Оскільки він відповідає нативним клітинам, негативна величина світлопропускання свідчить про руйнування частини тромбоцитів в ЗТП [LatimerP. etal, 1977]. Це і є причиною зменшення ступеня агрегації під дією АДФ. Час початку руйнування тромбоцитів зменшується з підвищенням вмісту граміцидину S в ЗТП після досягнення ним критичної концентрації (Табл.1).
Табл.1.
Концентраційні залежності впливу граміцидину S на зміни форми тромбоцитів і ступінь їх агрегації наступної дії АДФ.
| Показник | Концентрація граміцидину S, мкмоль/л | |||
| 5,4 | 6,2 | 7,8 | 9,1 | |
|
Кількість молекул граміцидину S/ тромбоцит Ч106 |
13,01 ± 0,551 |
14,94 ± 0,629 |
18,79 ± 1,122 |
21,92 ± 1,538 |
|
Максимальна зміна форми тромбоцитів після додання граміцидину Sвідносно базового рівня - ∆Т,% |
6,38* К-во Просмотров: 274
Бесплатно скачать Реферат: Вплив граміцидину S на агрегацію тромбоцитів і стійкість мембран еритроцитів до гемолізу
| |||