Реферат: Вплив граміцидину S на агрегацію тромбоцитів і стійкість мембран еритроцитів до гемолізу

Вплив іонів Са²⁺ і Мg²⁺ на ступінь (∆D) і швидкість (V) агрегації тромбоцитів

Са2+		Мg2+
Концентрація, mM	∆D, o.о.	Концентрація, mM	V, о.о./хв.
0,10	0,02 ± 0,015	0,1	0,42± 0,046
0,25	0,04 ± 0,021	0,5	0,67± 0,085*, **
0,50	0,09± 0,033	1,0	0,89± 0,107*, **
0,75	0,19± 0,041*, **	2,0	1,21± 0,131*, **
1,0	0,30± 0,052*, **	5,0	1,46± 0,142*, **
1,50	0,37 ± 0,056*	10,0	1,62± 0,148*
2,0	0,49± 0,070*, **	15,0	1,58± 0,139*
3,0	0,51± 0,071*	20,0	1,64± 0,150*
4,0	0,48± 0,068*	25,0	1,64± 0,150*

Примітка:* - вірогідно відносно мінімальної концентрації Са²⁺ і Мg²⁺ (р < 0,05)

** - вірогідно відносно попередньної концентрації Са²⁺ і Мg²⁺ (р < 0,05)

Для з’ясування ролі іонів Са²⁺ і Мg²⁺ у взаємодії граміцидину S з інтактними тромбоцитами було проведено дослідження їх агрегації у ЗТП, з якої за допомогою ЕДТА були вилучені іони обох елементів.

На Рис.2 зображені кінетичні криві світлопропускання ЗТП в цих умовах на початкових стадіях зміни форми і активації тромбоцитів. Згідно з цими кривими, при зниженні концентрації Са²⁺ і Мg²⁺ в середовищі зміна форми клітин стає менш складною і при повній відсутності обох іонів вони, не активуючись, лише набрякають.

Цей результат підтверджує те, що граміцидин S у концентрації, коли кількість його молекул, що припадають на один тромбоцит, нижче критичної, діє, як типовий індуктор агрегації.

Дослідження впливу граміцидину S на АДФ-індуковану агрегацію тромбоцитів.

На рис.3 зображені часові залежності світлопропускання ЗТП за послідовною дією АДФ і граміцидину S, зіставлені з фотографіями ЗТП на різних стадіях процесу. Додавання граміцидину S до тромбоцитів після завершення АДФ-індукованої агрегації викликає зменшення світлопропускання зразка. Це зменшення, як видно з фотографій, являє собою розпад агрегатів, що утворилися

Хоча механізм руйнування тромбоцитарних агрегатів остаточно ще не з’ясований, можна, однак, припустити таке.

Молекулиграміцидину S, вбудовуючись у мембрану, порушують ліпід-ліпідні й ліпід-білкові взаємодії й, імовірно, викликають в мембрані пружне напруження. Міцність білкових містків, що з'єднують тромбоцити в агрегаті, є набагато меншою міцності мембрани, позаяк в ній діють великі гідрофобні сили [Овчинников Ю.А.,1987 ].

Тому напруга, викликана вбудовуванням молекул антибіотика у мембрану, може зніматися за рахунок розривів саме білкових (фібриногенових) містків. При розриві цих зв'язків агрегати будуть розпадатися, при цьому кількість центрів, що розсіюють світло, збільшується, що приводить до зменшення світлопропускання зразка

АДФ; 4 – 5 хвилин після додавання граміцидину S. Концентрація граміцидину S – 4,15 мкмоль/л.

Зв'язування граміцидину S з мембраною клітини є динамічним процесом, який складається з кількох стадій і включає електростатичні – за участю іонів Са²⁺ й гідрофобні взаємодії з різними хімічними групами мембрани тромбоцитів. Природно, що процеси взаємодії антибіотика з мембранами індивідуальних тромбоцитів і тих, які знаходяться у складі агрегатів, повинні відрізнятись і мати свої особливості. Для з’ясування цих особливостей були виміряні ступінь і швидкість дезагрегації тромбоцитів в залежності від концентрації граміцидину S. Отримані дані наведені в Табл..3.

Як і припускалося, і ступінь і швидкість дезагрегації тромбоцитів за дією граміцидину S зростають з підвищенням його концентрації. Більш цікавим є те, що руйнування тромбоцитарних агрегатів відбувається вже при концентрації антибіотика 8,6 Ч 10⁵ молекул у розрахунку на одну клітину. Це на півтора порядки менше молекул граміцидину S, ніж їх кількість, при котрій починають руйнуватися індивідуальні клітини - (14,94 - 18,79) Ч10⁶ , Табл..1.

Така суттєва різниця може бути наслідком того, що при утворенні агрегатів на мембрані клітин, що входять до їх складу, з’являються ділянки з більшою спорідненістю до антибіотика і меншою механічною міцністю

Табл..3

Концентраційні залежності ступеня і швидкості дезагрерації тромбоцитів при дії граміцидину S

Показник	Концентрація граміцидину S, мкмоль/л
	2,07	4,15	8,30	16,60
Кількість молекул граміцидину S/ тромбоцит Ч106	4,81 ± 0,217	9,23 ± 0,341	19,92 ± 1,248	39,84 ± 2,691
Ступінь дезагрегації тромбоцитів після додавання граміцидину S - ∆Т, %	8,4 ± 2,15	33,3*, ** ± 3,713	« 1 2 3 4 5 6 7 8 9 10 » К-во Просмотров: 276 Бесплатно скачать Реферат: Вплив граміцидину S на агрегацію тромбоцитів і стійкість мембран еритроцитів до гемолізу >>> Скачать <<< Меню Поиск