Учебное пособие: Класифікація закладів ресторанного господарства
В положенні про трактирні заклади 1861 р. Всі ці заклади підведені під один розряд, всім надані однакові права в торгівлі, відмінені обмеження в числі і припинено віддачу трактирів з торгівлі а також здачу інших закладів в утримання за певну плату. Постоялі двори і корчми в уздах дозволено засновувати без будь-якого податку на користь казни.
Видане в 1893 році нове Положення про трактирний промисел – основна властивість заключається в утриманні відкритого для публіки закладу, де продається їжа і напої для споживання на місці. Продаж їжі і напоїв може відбуватись у відкритому для публіки загальному приміщенні або в особливих покоях, які можуть здаватися в оренду . До закладів трактирного промислу без здачі в оренду покоїв відноситься: трактири, ресторани, харчевні і духани; овочеві і фруктові лавки і ренскові погреби з подачею закусок їжі ; їдальні, буфети при театрах, пароплавах, пристанях, їдальні залізниць, на гулянках і т.д.; пивні лавки з продажем гарячої їжі ; кондитерські та булочні з продажем припасів для споживання на місці; кофейні, закусочні лавки.
До закладів трактирного промислу зі здачею в аренду покоїв відноситься: готелі, постоялі двори, заїжджі дома, корчми, також мебльовані кімнати і подвір’я, що здаються зі столом, якщо в одного хазяїна здається більше шести кімнат. Закон не встановлює точних ознак відмінності одного виду закладів трактирного промислу від інших; лиш у відношенні структури постоялих дворів і корчм зазначено, що вони повинні мати необхідне обладнання для прийому постояльців, але без стійок для продажу припасів чи напоїв.
В трактирних закладах допускається з дозволу губернатора незаборонені законом ігри, музика та інші розваги.
Заклади трактирного промислу можуть бути утримані будь-якими особами, що мають право займатися торгівлею і промислом; від них береться тільки підписка про те, що вони не підлягали взисканням , що позбавляє права утримувати трактирні заклади.
За домовленістю з поліцією, надається міським думам видавати обов’язкові постанови про устрій різного роду закладів трактирного промислу, щоб кожне з них відповідало своєму призначенню; про ті місцевості в місті, де трактирні заклади зовсім не допускаються; про збереження в трактирних закладах благоустрою.
Число трактирних закладів в Росії у 1886 р. – 35376, 1894 р. – 42037, почало з того часу значно зменшуватись в наслідок ведення питейної монополії; в 1895 р. казенний продаж нитей був введений лише в чотирьох східних губерніях, число трактирних закладів скоротилось до 39178.
Термінологічні поняття:
- Ресторан класу “люкс” – вишуканість інтер’єру, високий рівень комфортності, широкий вибір послуг, асортимент оригінальних , вишуканих заказних і фірмових страв складного приготування; винно-горілчані тютюнові і кондитерські вироби; підвищений рівень обслуговування в поєднанні з організацією відпочинку.
- Ресторан класу “вищий”- оригінальність інтер’єру, вибір послуг, комфортність, різноманітний асортимент оригінальних, вишуканих заказних і фірмових страв складного приготування; винно-горілчані,тютюнові і кондитерські вироби; підвищений рівень обслуговування в поєднанні з організацією відпочинку.
- Ресторан класу “перший “ – гармонічність, комфортність і вибір послуг, різноманітний асортимент фірмових страв складного приготування; вино-горілчані, тютюнові і кондитерські вироби; високий рівень обслуговування в поєднанні з організацією відпочинку.
Ресторан французьке слово ”restauration” (походить з латині) трансформувалося в ”restaurant” і в такому вигляді було у вжитку спочатку у французів (більше 200 років назад господинь харчевні в Парижі для приваблення гостей вивісив плакат” Мы восстановим (реставрируем) ваши желудки”), а потім народів інших європейських країн. Замінивши собою трактири, таверни, харчевні.
В перших ресторанах, що створювались в Україні в кінці XVIII на початку XIX ст. шеф-кухарями були переважно іноземці, часто французи, і приготовлені ними шедеври гастрономії звичайно мали більшу силу на смакові рецептори і традиційні смаки страв, ніж ті, що подавались в трактирах. Музика, що виконувалась ресторанними оркестрами більш вишукана ніж в трактирах. Ресторан перетворився в тип підприємства, де простий процес задоволення фізіологічних потреб змінено задоволенням вишуканих гастрономічних смаків і приємного проведення часу, що асоціюється з відчуттям свята, урочистості. Ресторан - невід’ємний елемент способу життя людей певного регіону, культурний простір, об’єкт етнічних цінностей, тобто заклад, який крім біологічної функції виконує культурно-творчу функцію.
Термінологічні поняття:
Бар класу “ люкс ”- вишуканість інтер’єру, високий рівень комфортності, широкий вибір послуг, широкий вибір заказних і фірмових змішаних, міцних алкогольних, слабоалкогольних і безалкогольних напоїв, коктейлів, закусок , десертів, мучних кондитерських і борошняних виробів та закупних товарів.
Бар класу “вищий”- оригінальність інтер’єру, вибір послуг, комфортність, різноманітний асортимент оригінальних, вишуканих заказних і фірмових змішаних, міцних алкогольних, слабоалкогольних і безалкогольних напоїв, коктейлів, закусок, десертів, мучних кондитерських і булочних виробів та закупних товарів.
Бар класу “перший ”- гармонічність, комфортність і вибір послуг, різноманітний асортимент, у т.ч. заказних і фірмових, змішаних, міцних алкогольних, слабоалкогольних і безалкогольних напоїв, коктейлів нескладного приготування, закусок, десертів, мучних кондитерських і булочних виробів та закупних товарів.
Бар - спеціалізоване підприємство, що стало прототипом корчми, де персонал відгороджувався від відвідувачів бар’єром і напої виставлялися на масивну стійку.
Бар сьогодення – підприємство з барною стійкою , що реалізує напої , закуски, десерти, борошняні кондитерські вироби , закупні товари та надає послуги розваг, дозвілля.
В організації підприємства ресторанного типу бар широкого використовується спеціалізація предметна , функціонально-технологічна: пивні, винні, коктейль-бари та інші.
Бари розміщують в адміністративно-культурних і торгівельних центрах, в мікрорайонах , при готелях , ресторанах , кафе, засобах пересування. В залежності від розміщення в приміщенні бари бувають: вестибульні, ресторанні, допоміжні ( на поверхах готелю), банкетні ( тематичні), міні-бар (в номерах готелю).
Кафе - підприємство з організацією харчування і відпочинку гостей з наданням обмеженого асортименту продукції (в порівнянні з рестораном). На класи кафе не класифікують.
В залежності від асортименту продукції і контингенту споживачів кафе поділяють на дві групи:
· За асортиментом реалізуємої продукції – кафе-морозиво, кафе- кондитерська, кафе-молочна, кафе-варенична і т.д.
· За контингентом споживачів – кафе молодіжне, дитяче і т. д.
Кафе забезпечує виконання основної біологічної функції, тобто задоволення фізіологічних потреб з харчування. Важливою функцією кафе є соціальна функція: об’єднувати людей за інтересами, за формальним і неформальним статусом: літературні і театральні, студентські і артистичні .
Кафе як маленький ресторан, але з більш демократичним характером. Тут можна швидко і недорого отримати послугу харчування, зустрітись з другом, почитати газету,пограти в шахи послухати музику.
Їдальні – підприємство ресторанного господарства має основне призначення приготування, реалізація та організація споживання переважно продукції власного виробництва за меню денного раціону, циклічним, комплексних сніданків, обідів, вечері, а також продають кулінарні вироби і напівфабрикати.
Їдальні не класифікують.
Їдальні поділяють:
· За асортиментом кулінарної продукції – загального типу і дієтичні;