Учебное пособие: Класне самоврядування як одна із форм виховної роботи

Середній шкільний вік найсприятливіший для розвитку творчого потенціалу. Соціальні потреби переважають над пізнавальними, тому цей вік особливий для формування «персонального лідерства», тобто здібності до самопізнання і самовизначення.

Щоб не упустити можливості даного періоду, учням необхідно пропонувати вирішувати проблемні задачі, порівнювати, бачити головне, знаходити схожі і відмінні риси, причинно-наслідкові залежності предметів та явищ, але ці розумові дії є не що інше, як елементи системного аналізу.

У середній школі, де дитина досягає підліткового віку і намагається зайняти певну соціальну нішу серед однокласників, з’являється необхідність орієнтуватися на організацію групової діяльності. Група-співтовариство – необхідна умова для одночасно і соціалізації і індивідуалізації учня. Умови групової роботи дозволяють більш адекватно оцінювати і аналізувати результати своєї розумової і практичної діяльності. Група також створює більш комфортні психологічні умови: допомагає підвищенню самооцінки, розширює особистий досвід, дозволяє поповнити свій інтелектуальний багаж шляхом обміну інформацією з обговорюваного питання в умовах рівноправного діалогу. І, звичайно, для роботи в групі що вчиться необхідно мати здібності до управління індивідуальною і груповою діяльністю. Відбувається розділення відповідальності з лідером (класним керівником). Група створює модель керівництва, засновану на співпраці і партнерстві, де цілі, плани, форми і зміст роботи визначаються спільними зусиллями класного керівника і учнів.

Команда – це група, для якої характерні:

- відповідальність за сумісний результат і за самих себе;

- розвиток індивідуального і спільного інтересів до роботи колективу;

- становлення здатності для оцінки результатів роботи.

Група працює як навчальна лабораторія:

- задоволення потреби своїх членів;

- пропонує нові ідеї і підходи до вирішення класних та шкільних проблем;

- пропонує можливість вибору;

- заохочує дослідницькі підходи до поставлених проблем;

- розробляє пропозиції її учасників;

- координує організацію діяльності;

- оцінює процес і перспективи просування справи;

- спонукає до застосування накопиченого досвіду;

- сприяє ухваленню компромісних рішень;

- ставить кожного в позицію керівника на певному етапі або при вирішенні певних задач.

Для розвитку здібностей учнів при створенні самоврядування їм необхідно спиратися на наступні положення:

1. Розвиток самоуправлінських здібностей – процес тривалий, безперервний і індивідуальний для кожного учня.

2. Самоуправлінські здібності на відмінну від здібностей спеціальних, які створюють можливість для конкретного виду діяльності, визначають якість процесу виконання цієї діяльності, її успішність і рівень досягнень.

3. Кожний віковий період особливий для формування визначальних якостей особистості і засвоєння інформації, необхідної для розвитку здібностей до самоврядування індивідуальною діяльністю.

4. У молодшому шкільному віці необхідно розвивати пізнавальну і самоуправлінську активність, формувати якості, які сприяють саморегуляції і самопізнанню.

5. Підлітковий вік особливий для формування потреби в особовому і професійному самовизначенні і розвитку «персонального лідерства».

6. У старшій ланці виникає необхідність в отриманні інформації про управлінські технології і використання їх для успішної самореалізації.

4. Практичні рекомендації класним керівникам

4.1 Години спілкування з класним керівником

1. Година колективу. Розв’язуються актуальні проблеми життя загальношкільного і класного колективів, самоврядування, виконання спільних доручень. Підлягають обговоренню кожен учень, його роль і відносини в колективі, результати змагань, проведення вечорів і походів, спортивна робота.Завершується ухваленням рішення, побажаннями кожному члену колективу.

2. Година знань і переконань. Поточні політичні події, нові явища в науці і мистецтві, світоглядні питання, загальні питання, питання етичного вибору і поведінки, права і етики.