Учебное пособие: Панас Мирний: нарис життя і творчості

· Як реєстрові козаки і просто вільні хлібороби зустріли звістку про неволю?

· Кому було подаровано село Піски, за які заслуги?

· У яких епізодах показано зверхність до українського населення новоявлених господарів, приниження і знущання над селянами?

· Прочитайте цитати, що свідчать про презирливе, зневажливе ставлення українців і прокоментуйте їх.

· Чому генеральша не хотіла видати меншої дочки заміж за сотниченка Саєнка?

· Прокоментуйте уривок:

Минав час. Чимало піщан тікало на Дон, але більшість корилася, байдужіла.

. Розпились, розледачіли. Забули навіть у мандри бігати. Як було хто втече, то це таке диво - на півроку розмови! Неволя, як той чад, задурманила людям голови. Уже вони й не сумували - наче так тому й треба! Стали тільки по шинках киснути. Коли не на панщині, то в корчмі. Зубожіло село. Обшарпане, обтіпане.

Тільки козачі хатки й біліють. Стали прокидатись де-де й злодіячки - новина в Пісках) Перше колись ніколи ні в кого й двері не запиралися, а тепер - і на засуві страшно.

Отже, найстрашніші наслідки поневолення - руйнування моралі, етики, деформація психіки народу. З епізодів роману вибудовується такий логічний ряд: неволя - приниження - пияцтво - злочинство.

Рабська психологія породжує і перевертнів, і панських холуїв. Пригадаймо прикажчика Карпа Дровиченка, "свого чоловіка", який підбив пана "на шостий день і поле назад одібрав".

З історичних джерел, з художньої літератури ми знаємо про різні способи русифікації. Тут, у другій частині, показано, як українців русифікували через військо. Чіпчин батько, втікач від пана, був то Хрущем, то Притикою, то Вареником, залежно від обставин. Але коли йому заголили лоба, забрали в рекрути, то записали Хрущовим. Штрих не випадковий. Сьогодні немає статистики, скільки тих "ових" за багато століть з'явилося в Україні.

А який вплив мала служба в царській армії на Максима Гудзя, жорстокого і неприкаяного козацького нащадка? Чи зробила вона цього "махамеда" кращим? Чого навчила?

Отже, друга частина, яка, на перший погляд, немов штучно приєднана до стрижневої лінії твору, виявляється дуже потрібною для усвідомлення головної ідеї

—"українці в ярмі". Саме з тих, уярмлених, українців пішов у жорстоке, "воляче" життя майбутній розбійник

—Чіпка Варениченко. Зміст розглянутої частини знаходить своє логічне продовження у XXVII розділі під назвою "Новий вік" (четверта частина). Перший абзац його нагадує публіцистичний коментар подій: "Час не стояв. Промайнула воля, поламала ланцюги віковічні." (Абзац варто прочитати в класі повністю).

3. Тема та ідея

Проблема. У романі автори розкрили трагедію правдошукача, Криву стежку" його бунтарства. Це широка панорама суспільного життя України впродовж десятиліть: до реформи 1861р. і після неї.

Головна тема - розкриття всієї складності соціальних причин, що породили стихійного протестанта, визначили характер гнівного бунтаря і месника за кривди, які терпить народ від зграї гнобителів.

Звучить ідея гибелі людей (кращих), які гинуть як жертви соціальної несправедливості - стають "пропащою силою" (друга назва роману). В романі викрито залишки кріпацтва, показано цілковиту безправність селянства та тяжке життя бідноти в місті.

4. Композиція. Сюжет:

Сюжет роману розгортається у двох напрямках. Перший - зображення картин життя і боротьби головного героя - Чіпки. Другий - змалювання життя Максима, солдатчини, морального занепаду героя.

Центральна проблема - проблема "пропащої сили".

Роман має 4 частини та підрозділи.

План І частини "Польова царівна":

1. Зустріч Чіпки з Галею

2. Батьки Чіпки

3. Дитячі роки у наймах

4. Грицько - хазяїн