Учебное пособие: Панас Мирний: нарис життя і творчості

У ІІ частині розповідається про історію с. Пісок за півтораста років: як було засноване село, як попало в кріпацьку неволю; знущання панів Польських з народу (Уляна - кошеня на шиї ). Згодом Уляна народила сина Івана Вареника ("Двужон"). Зображено дитинство, юнацтво Максима Гудзя - батька Галі.

План ІІІ частини:

1. Нема землі!

2. Зміни у житті Чіпки

3. Бунт кріпаків

4. Чіпка мириться з матір'ю.

У ІІІ частині зображено складні конфлікти в житті Чіпки, причини його трагедії. Тут розповідь про реформу 1861р., показано настрій селяе, їхнє ставлення до реформи (розділ "На волі"). Виявилося, що поміщики їх обдурюють. Розповідається про одруження Чіпки з Галею, про обрання його земським "гласним" та про ту боротьбу, яка розгорнулась навколо цоього.

ІУ розділ. Арешт і заслання Чіпки в Сибір - розв'язка твору.

Отже, композиція відзначається багатоплановістю, тривалістю часу зображуваних подій, багатством матеріалу.

Студенти переказують коротко зміст роману.

Хочеться згадати одну українську мудрість: "Життя прожити - не поле перейти". Справді, прокласти рівну стежку через поле - і то нелегко, хоч межі його можна осягнути зором. А життя - річ складніша: не знаєш, де натрапиш на камінь, а де - на вибоїну, зустрінеш в дорозі добро чи зло. Тільки сильна і добра людина може пройти свій життєвий шлях гідно, не розгубившись, не розтративши духовних скарбів, доброти й любові, гідності й честі. У прислів'ях та приказках наш народ відтворив свій моральний кодекс: "Все добре переймай, а зла уникай", "З ким поведешся, в того й наберешся", "Добро довго пам'ятається, а лихо ще довше", "Шануй батька і неньку, буде тобі скрізь гладенько", "Добре ім'я - найкраще багатство".

Чи сповідував у своєму житті ці святі моральні принципи головний герой роману Чіпка Варениченко? Ні, не сповідував. Можливо, те, що він час від часу був надто свавільним, робив переступи прадідівських законів, і призвело його до морального падіння. Правда, на те були й інші причини, зовнішнього характеру, що ускладнювали шлях Чіпки. Тому його доля викликає у нас неоднозначні думки. Які саме?

Учні дають кожен свою оцінку вчинкам персонажа. В них і жаль, і співчуття, і багатозначне "якби не обставини." Усе переплелося в юному серці, і це добре. Отже, з одного боку, симпатія до скривдженого, обдарованого від природи і розумного Варениченка, з іншого - осуд його злодіянь і переступів. Головний герой роману - психологічно складна, вразлива натура. Добре і зле в ньому живе водночас. Тому глибокий аналіз цього образу викликає в нас так багато різних міркувань, спонукає замислитися над суттю людського буття.

Характеристика персонажа

Пригадаймо, чиїм сином був Чіпка. Мати - зневажена селянка, яка й хати власної не мала. Єдине багатство - це працьовиті руки й чесна душа. Батько - панський попихач, утікач і з панської волі москаль. Тобто, Чіпка походить з тих найбільш обділених, уярмлених українців, які народжувалися й виростали з тавром невільника. А тут ще й - "байстрюк", "виродок". Чіпка змалечку відчув себе нелюбим, відкинутим, другосортним. Так мало радості й добра зазнав і так багато болю.

Які особливості характеру проявляв Чіпка в дитинстві та юності? Чи щось насторожило вас?

Найкращі свої риси малий проявляв у спілкуванні зі своїми добрими наставниками - бабусею Оришкою та дідом Уласом: він виявляв свій природний розум, метикуватість, прагнення творити добро. Водночас рано усвідомлена соціальна кривда сприяла тому, що виростав хлопець надто нервовим, озлобленим, готовим до помсти. Пригадується, як у відповідь на покарання Чіпка хоче підпалити обійстя свого хазяїна Бородая. Насторожує нас і момент, коли разом з пустотливим та байдужим Грицьком Чіпка з насолодою відкручує голови горобцям. Можна простежити, як у нього з дитинства розвивається неконтрольоване психікою почуття помсти, яке часто за своєю силою перевершує саму кривду.

Чи траплялося вам у середовищі підлітків спостерігати невиправдану жорстокість?

Це питання може викликати коротку морально-етичну бесіду, підсумком якої нехай стане прислів'я: "Посієш вчинок - пожнеш звичку; посієш звичку - пожнеш характер; посієш характер - пожнеш долю".

· Розкажіть про Чіпку-хлібороба, охарактеризуйте його почуття і настрої в той період життя.

· Чому так тяжко сприйняв герой те, що в нього забирають землю?

· Що є свідченням слабкої волі Чіпки?

· Хто підказував йому вихід із становища?

Учні пригадають, яким запопадливим господарем був молодий Чіпка, проілюструють свою розповідь цитатами, які свідчать, що він любив землю, знав їй ціну

і не лише матеріальну. Недаремно саме тут, серед полів, до Чіпки прийшло кохання. Разом із землею Варениченко втрачає віру в справедливість, у людей:

Що тепер я?. Людський попихач, наймит?. Пропало. все пропало. І добро і душа пропала. бо немає правди між людьми.

Мотрі також було жаль землі, але найстрашніше було втрачати сина. Відчуваючи серцем недобре, вона каже:

Навіщо це ти, сину, сам собі лихо робиш? Це ж ти сам себе з світа зживаєш!. Плюнь ти на ту землю!. Що ж робити? Жили ж он без землі кілька літ, та хліб їли. й тепер не сидітимемо без нього. Ти тоді малий був, - сама пучками та ручками заробляла, - та не померли з голоду. А тепер

не те, що тоді!. Тепер і ти заробиш, і я допоможу.