Учебное пособие: Система планових нормативів і показників

· тактичне (поточне) планування;

· оперативно-виробниче планування.

Стратегічне планування - процес формування цілей підприємства, вибір спеціальних стратегій для виявлення й одержання певних ресурсів й їхній розподіл з метою забезпечення ефективної позиції підприємства. Завдання стратегічного планування складається в забезпеченні на підприємстві нововведень і змін у достатньому обсязі для адекватної реакції на зміни в зовнішнім середовищі.

Планування стратегії звичайно закінчується встановленням загальних напрямків, які забезпечують ріст й укріплення позицій підприємства. Стратегічний план включає місію, загальні цілі,способи їх досягнення і розрахований на тривалий період їх реалізації (5-10 років).

У процесі поточного планування функціонування підприємства розглядається в границях короткострокового періоду. Воно охоплює всі сфери виробничо-господарської діяльності підприємства й підкоряється визначеним цілям.

Основним завданням поточного плану в загальній системі планування на підприємстві є чітке визначення всієї сукупності практичних засобів, необхідних для виконання намічених стратегічним планом цілей, конкретизованих для певного планового періоду.

Оперативне планування передбачає розробку детальних планів на короткостроковий період у розрізі виробничих й обслуговуючих підрозділів підприємства, які конкретизують досягнення загальних цілей для кожного з них. Оперативні плани мають вузьку спрямованість, високий ступінь деталізації й характеризуються великою розмаїтістю використовуваних прийомів і методів.

3. Система планових норм і нормативів

Високі кінцеві результати виробництва забезпечуються на всіх етапах маркетингу, планування, організації, менеджменту, продажу, інвестування, пов'язаних між собою єдиною системою планових показників і норм.

У сучасній економічній літературі немає загальновизначеного поняття про норми і нормативи.

З наукових позицій норматив являє собою єдину, середньозважену величину витрачання економічних ресурсів, яка складається в діючих ринкових умовах і забезпечує ефективне їх використання.

Норматив — це еталон витрачання різних ресурсів на виробництво одиниці продукції, який є уніфікованим, міжгалузевим і розрахованим на тривале використання. З допомогою нормативів встановлюються і регламентуються важливі показники планової, організаційної та управлінської діяльності всіх підприємств і організацій, визначається хід виробничого процесу, його тривалість.

Норма — науково-обгрунтована величина витрачання економічних ресурсів у конкретних виробничо-технічних умовах. Норма встановлює індивідуальне значення (величину) витрачання ресурсів на одиницю продукції в певних умовах господарювання.

Норми, на відміну від нормативів, мають конкретне галузеве, внут­рішньогосподарське призначення. Вони створюються для локальних умов робочого місця, певного типу виробництва і відображають як загальні закономірності, так і специфічні особливості розвитку підприємства, зміни витрат економічних ресурсів при допустимих обмеженнях в планові періоди їх застосування. Норми розробляються на короткотерміновий період і відповідають умовам, для яких вони розробляються, та переглядаються відповідно до змін нормоутворюючих виробничих факторів.

За своїм значенням норми і нормативи можуть бути:

· абсолютними та відносними;

· загальними і частковими;

· плановими і фактичними;

· перспективними і поточними;

· кількісними та якісними;

· макро- та мікроекономічними.

В плановій діяльності підприємства знаходять широке застосування різні норми і нормативи, які можна об'єднати в окремі групи за такими ознаками:

1. За видами ресурсів розрізняють норми і нормативи, які регулюють величину витрат засобів виробництва, предметів праці, робочої сили на виготовлення одиниці продукції. За даною ознакою розрізняють нор­ми витрачання різних виробничих ресурсів на підприємствах.

2. За стадіями виробництва слід виділити нормативи поточних, страхових, технологічних, транспортних, виробничих запасів матеріалів, незавершеного виробництва, напівфабрикатів, готової продукції, величина і динаміка яких характеризують процес перетворення матеріальних ресурсів в готові товари.

3. За виконуваними функціями нормативи поділяються на економічні, технічні, організаційні, соціальні, екологічні, фінансові.

4. За часом дії нормативи бувають перспективні, річні, поточні, тимчасові, разові, сезонні.

5. За сферою поширення виділяють міжгалузеві, галузеві, внутрішньовиробничі, регіональні, місцеві.

6. За методами встановлення розрізняють науково обґрунтовані, розрахунково-аналітичні, експериментальні, звітно-статистичні нормативи і норми.

Трудові нормативи, їх види і призначення

Система трудових норм і нормативів — це сукупність регламентованих витрат праці на здійснення різних видів виробничої, господарської, підприємницької та інших видів діяльності.