Учебное пособие: Виробничi системи

Достоїнства предметної структури :

1. підвищується відповідальність працівників й, у першу чергу, керівництва цехів за якісне й своєчасне виготовлення продукції;

2. скорочується тривалість виробничого циклу виготовлення продукції (при предметній структурі створюються більше сприятливі умови для впровадження нової техніки, механізації й автоматизації виробництва; розташування устаткування по ходу технологічного процесу створює передумови впровадження потокових методів організації виробництва);

З. істотно спрощується міжцехове оперативно-календарне планування й регулювання виробництва.

Недоліки предметної структури:

1. кожен цех повинен мати у своєму розпорядженні повний комплект устаткування, необхідного для виготовлення продукції, що приводить до збільшення загальної кількості устаткування на підприємстві. Так, якщо на автомобільному заводі застосовувати в чистому виді предметну структуру, то виявиться, що в кожному цеху потрібно буде мати ковальсько-пресове встаткування, ділянки формування й лиття чавунних, сталевих, бронзових деталей і багато чого іншого.

2. частину устаткування неможливо повністю завантажити через відносно невеликий обсяг робіт даного виду в цеху.

У міру розвитку спеціалізації виробництва, стандартизації й уніфікації виробів й їхніх частин технологічний принцип формування цехів усе більше доповнюється предметним принципом. Наприклад, на автомобільному заводі створюється кілька механоскладальних цехів, кожний з яких спеціалізується на виготовленні певного агрегату (цехи моторів, шасі й т.д.); на швейній фабриці можуть створюватися кілька пошивних цехів (цехи жіночого, чоловічого, дитячого одягу й т.п.).

Найбільше поширення на практиці одержала змішана (предметно-технологічна) структура, при якій частина основних цехів побудована по технологічному принципі, а частина - по предметному.

Ця структура особливо характерна для машинобудівних заводів з масовим і серійним типом виробництва.

Залежно від підрозділу, що береться в основу по будови виробничої структури, розрізняють: бесцеховую, цехову, корпусну й комбінатську структуру.

Безцехова структура властива дрібним підприємствам з низьким рівнем технологічної концентрації. На таких підприємствах основним підрозділом, що лежить в основі побудови виробничої структури, є виробнича ділянка. Даний вид виробничої структури підприємства часто називають дільничною структурою.

При цеховій структурі основним підрозділом, що лежить в основі її побудови, є цех, що поєднує ряд технологічних і допоміжних ділянок. Дана структура формується, як правило, на середніх і великих підприємствах й є найпоширенішим видом виробничої структури в промисловості.

Корпусна структура властива великим й особливо великим промисловим підприємствам. На таких підприємствах ряд цехів основного виробництва з технологічною або предметною спеціалізацією поєднуються в корпуси. При цьому основним підрозділом, що лежить в основі побудови виробничої структури підприємства, є корпус (наприклад, корпус обробних, складальних цехів і т.п.).

Комбінатська структура формується сугубо на промислових комбінатах, які поєднують ряд виробництв, що здійснюють:

послідовну переробку сировини (чорна металургія, текстильна промисловість);

використання (переробку) відходів виробництва (деревообробна, харчова промисловість);

комплексну переробку сировини (підприємства, зайняті переробкою органічної сировини, поліметалевих руд й ін.).

Залежно від наявності й повноти охоплення основних і допоміжних процесів розрізняють підприємства:

с комплексною структурою, що характеризується наявністю всього комплексу основних і допоміжних цехів;

зі спеціалізованою структурою, що характеризується наявністю лише частини основних і допоміжних цехів.

Теоретично більше прогресивною вважається спеціалізована структура, а підвищення спеціалізації виробничої структури підприємства (за рахунок розширення його кооперованих зв'язків і ліквідації підрозділів основного, допоміжного й обслуговуючого виробництва) є найважливішим напрямком її вдосконалювання.

Однак вибір виду виробничої структури конкретного підприємства в рамках даної класифікації необхідно здійснювати з урахуванням конкретних умов, тобто з урахуванням місцезнаходження підприємства й можливостей поглиблення його спеціалізації й розширення кооперування виробництва.

Так, підприємство, розташоване в промислово розвиненому районі (промисловому вузлі) і спро