1. Які синтаксичні одиниці можуть бути синонімічними? А Словосполучення, члени речення, речення; Б словосполучення й речення; В абзаци й речення; Г тексти. 2. Розповідне речення може бути: А стверджувальним, заперечним, перепов...

1. Які синтаксичні одиниці можуть бути синонімічними? А Словосполучення, члени речення, речення; Б словосполучення й речення; В абзаци й речення; Г тексти. 2. Розповідне речення може бути: А стверджувальним, заперечним, переповідним, ймовірнісним; Б риторичним; В спонукальним; Г власне-питальним. 3. Зазначте, у якому реченні пропущено тире між підметом і присудком. А День ясний, теплий, весняний. Б Я трохи звір. В Незупинне власне словотворення ось шлях його поезії. Г Промені як вії сонячних очей. 4. Укажіть двоскладне речення, яке легко перебудувати на односкладне. А М’яко погойдуючись, як у мрійному вальсі, пишаючись шовком фіранок на вікнах, мерехтячи люстрами, котився він, ніби разок блискучих коралів, і миготів емалевими девізами на боках вагонів: «Нєгорєлоє — Владівосток». Б Лекція професора справила враження. В Я тебе переслідуватиму все твоє життя. Г Майор трутив стіл і звівся, похитуючись (3 творів І. Багряного). 5. Укажіть речення, в якому неправомірно пропущено кому між однорідними членами. А Більш за все на світі любив дід сонце (О. Довженко). Б Він прожив під сонцем коло ста літ, ніколи не ховаючись у холодок (О. Довженко). В Учениця записувала його мову окремі речення чи думки (О. Донченко). Г Спинився — волошка чи не волошка вистромила голівку з-поміж колосочків? (С. Васильченко). 6. З’ясуйте, в якому з речень вжито зайві коми. А Здається, що це янгол злетів з небес, сів у нього за столом і виспівує тужливу, але чарівну пісню (У. Самчук). Б Тікаючи од дідового реву, одного разу стрибнув я з-під порічок прямо в тютюн. В Він саме цвів великими золотими гронами, як у попа на ризах, а над ризами носилися бджоли — видимо-невидимо. Г Велике, тютюнове листя зразу обплутало мене (З творів О. Довженка). 7. Визначте, яке з речень ілюструє правило вживання двокрапки після узагальнювального слова перед однорідними. А Лаврін не поганяв волів: він забув і про воли, і про мішки й тільки дивився на Мелашку (І. Нечуй-Левицький). Б Його все гніває, все дратує: і той Савченко з вічними жартами, й та небажана філоксера (А. Коцюбинський). В Дивлюся: так буцім сова летить лугами, берегами та нетрями, та глибокими ярами, та широкими степами, та байраками (Т. Шевченко). Г Ліс іще дрімає, а з синім небом уже щось діється: воно то зблідне, неначе від жаху, то спалахне сяйвом, немов од радощів (М. Коцюбинський). 8. З’ясуйте, в якому з речень двокрапка після узагальнювального слова перед однорідними членами невиправдано пропущена. А З-під чорних стріх вилазять вечірні тіні, повзуть по стінах, гойдаються по садках і виходять блукати на шлях (І. Микитенко). Б Все зберегла моя уява ті ночі зоряні, ті дні (В. Сосюра). В Над тією дібровою стояла ніби дуже ясна місячна ніч або ясний вечір (І. Нечуй-Левицький). Г Вогнище то згасало, то знову спалахувало яскравим полум’ям (Я. Ваш). 9. Визначте, в якому з речень тире після однорідних членів невиправдано пропущене. А І скрізь пливуть широкі звуки гучної, світлої землі (М. Бажан). Б Та й дівчина ж була! Велична, хороша, до всякого привітна й ласкава і заговорить, і засміється, і пожартує (Марко Вовчок). В Стерня, свіже литво полукіпків, снопи і снопи все виблискує золотом, все бризкає жнив’яним сонцем (О. Гончар). Г Навкруги була земля, така чорна, пухка, родюча, повесні пишна, восени багата (М. Коцюбинський). 10. Укажіть речення, що потребує стилістичної правки. А Я люблю класичну музику і малювати пейзажі. Б Мені подобаються пригодницькі фільми й фантастичні твори. В У шкільній оранжереї є кактуси, фікуси, пальми та інші тропічні рослини. Г З моря долітали і шум прибою, і крики чайок. 11. З’ясуйте, що виражає в реченні звертання Зоре моя вечірняя, зійди над горою (Т. Шевченко). А повагу; Б докір; В іронію; Г милування. 12. Визначте, що виражає вжите у реченні вставне слово Та дитина, мабуть, була смілою, козацького роду (Марко Вовчок). А впевненість або невпевненість у повідомленні; Б почуття (емоційна оцінка повідомлюваного); В ввічливість для активізації бесіди; Г вказівку на джерело повідомлення.