10 прислівя які мають стилістично забарвлені слова

Прислівя не знаю но знаю словаАбракадабра (лат. abracadabra – заклинання) – магічна формула, таємне  слово, замовляння; синонім безглуздя, нісенітниці, незрозумілого набору слів.Абсолютна теперішність (лат. аbsolutus – необмежений) – те саме, що й історична теперішність.Абсурд (лат. аbsurdus -безглуздий) – безглузді твердження; вислови, позбавлені раціонального змісту. Абсурд відрізняється від нісенітниці: нісенітниця не істинна, проте не хибна, а абсурдний вислів осмислений і внаслідок своєї суперечності є хибним.Автентичний текст (гр. authenticos – справжній) - достовірний текст певного автора.Автобіографія (гp.  autos - сам, вiоs - життя, grapho – пишу) –  власний опис свого життя.Автонім (гр. аutos – сам і onoma – ім’я) – справжнє ім’я автора, на противагу імені вигаданому – псевдоніму .Автор (лат. аu(с)tor – створювач) – творець тексту, промови, наукового дослідження тощо.Автореферат (гр. аutos – сам і лат. referre – доповідаю) – короткий виклад автором змісту своєї наукової праці.Авторські слова – 1) грам.: слова, з допомогою яких до тексту вводять пряму мову; 2) слова, що належать тільки певному автору і не підлягають змінам: авторські слова Тараса Шевченка, авторські слова Івана Франка.Агіографія (гр. hagios – священний і grapho - пишу) – різновид церковної літератури; оповідання про життя осіб, яких церква проголосила святими.Агітаційна промова (лат. agitatio – спонукання до чогось) – промова, що зосереджується на якому-небудь політичному питанні, ідеї, факті, містить заклик до певної діяльності й адресована до широких мас.Аграматизм (від гр. аgrammatos – нерозбірливий) – порушення мовлення людини, що виявляється у неправильному використанні граматичних елементів і форм.Адаптація (лат. adaptatio - пристосування) - пристосування тексту до можливостей сприймання читача.Адгортація (лат. аdhortatio – заохочення) – те саме, що й протропа.Акростих (гр. akrostichos – крайній рядок) –  вipш-загадка,  в якому початкові букви рядків складають слово-вiдгадку: