12 афоризмив Г.Сковороди

1.Хто думає про науку, той любить її, а хто її любить, той ніколи не перестае    вчитися, хоча б зовні він і здавався бездіяльним.  2.Ні про що не турбуватись, ні за чим не турбуватись - значить, не жити, а       бути мертвим, адже турбота - рух душі, а життя - се рух.  3.Що може бути солодше за те, коли любить і прагне до тебе добра душа?  4.Надмір породжує пересит, пересит - нудьгу, нудьга ж - душевну тугу, а         хто хворіє на се, того не назвеш здоровим.  5.Любов виникає з любові; коли хочу, щоб мене любили, я сам перший            люблю.  6..Хіба розумно чинить той, хто, починаючи довгий шлях, в ході не                    дотримує міри?  7.Не все те отрута, що неприємне на смак.  8.Добрий розум, робить легким будь-який спосіб життя. 9.Бери вершину і матимеш середину 10.З усіх утрат втрата часу найтяжча.  11.Скільки зла таїться всередині за гарною подобою: гадюка ховається в          траві.  12.Хто добре запалився, той добре почав, а добре почати - це наполовину        завершити.