Ответ(ы) на вопрос:
ГостьСніг, блискучий та легкий, здається, падає на серце прямо Заспокоєний, я усміхнувся світу. Срібним маревом повиті,коло сіл стоять тополі. Наляканий громовицею, кінь техесенько заіржав. Стояла темна ніч,холодна, вітряна.
ГостьВона прокидалася вся зрошена потом, тривожна. Дідусь в білих полотняних штанях і сорочці, з білою бородою зазирає в вулики, щось ворожить. Мої дні течуть тепер серед степу, серед долини, налитої зеленим хлібом. Веселі й забрьохані, ми входимо в ліс.
Не нашли ответ?
Похожие вопросы