9. Прислів’я та приказки передають узагальнений зміст, що може стосуватися будь-якої людини. За граматичною будовою такі речення бувають або двоскладні, або односкладні (узагальнено-особові). За способом вираження головного чле...

9. Прислів’я та приказки передають узагальнений зміст, що може стосуватися будь-якої людини. За граматичною будовою такі речення бувають або двоскладні, або односкладні (узагальнено-особові). За способом вираження головного члена узагальнено-особові речення подібні або до означено-особових, або до неозначено-особових. Позначте, які з пода- них чотирьох тверджень правильні (1,5 б.). А. Весняний день рік годує (Нар. тв.). Це речення двоскладне, граматична основа складається з підмета, вираженого іменником у називному відмінку однини, і присудка, вираженого дієсловом теперішнього часу третьої особи однини. Б. За науку – цілуй батька і матір у руку (Нар. тв.). Це речення од- носкладне, узагальнено-особове. Головний член виражений дієсловом дійсного способу майбутнього часу другої особи однини. За способом вираження головного члена речення подібне до неозначено-особових. В. Під лежачий камінь вода не тече (Нар. тв.). Це речення двоскладне. Граматична основа складається з підмета, вираженого іменником у називному відмінку однини, і присудка, вираженого дієсловом дійсного способу теперішнього часу третьої особи однини. Г. Правду не сховаєш (Нар. тв.). Це речення односкладне, узагальнено- особове. Головний член виражений дієсловом дійсного способу теперішнього часу другої особи однини. За способом вираження головного члена речення подібне до означено-особових. 10. У неповних реченнях може бути пропущений будь-який головний чи другорядний член. Його можна відтворити з попередніх речень, з наступного речення, з попередньої частини складного речення, із ситуації мовлення, зі змісту самого неповного речення. Позначте, які з поданих чотирьох тверджень правильні (2 б.). А. О де Ж мої полковники з полками? Де мій Богун, Пушкар і Дже- джалик? У цьому тексті тільки підкреслене речення є неповним з пропущеним присудком, який можна відтворити з попереднього речення. Б. Я в Маслів Брід – і там уже стіна (Л.Костенко). У цьому тексті обидва підкреслені речення є неповними з пропущеними присудками, які можна відтворити зі змісту самих неповних речень. В. Я по залогах – а залог немає (Л.Костенко). У цьому тексті тільки підкреслене речення є неповним з пропущеним присудком, який можна відтворити зі змісту самого неповного речення. Г. Я нині вже не той. Мені вже не до слави. Уранці встати, думаю, чи варт? У Паволочі дощ. У нас принишкли трави (Л.Костенко). У цьому тексті тільки підкреслене речення є неповним з пропущеним присудком, який можна відтворити зі змісту самого неповного речення. 11. Неповними можуть бути як двоскладні, так і односкладні речення. Для того, щоб з’ясувати, двоскладним чи односкладним є неповне речення, треба відтворити всі пропущені члени речення. Позначте, які з поданих чотирьох тверджень правильні (2 б.). А. Ліси шумлять. Не спиться. (Л.Костенко). Підкреслене речення односкладне, неповне, з пропущеним присудком. Б. Та відьма як сльота. Хоча б літала в комин. Та в цій фортеці й комина нема (Л.Костенко). Підкреслене речення односкладне, неповне, з пропущеним підметом і присудком. В. А ось колумни. Певно, була заля (Л.Костенко). Підкреслене речення односкладне, повне. Г. А у нього ж ані шаблі булатної, ні пищалі семип’ядної (Л.Костенко). Підкреслене речення односкладне, неповне, з пропущеним присудком. 12. Просте речення можна охарактеризувати за складом граматичної основи, особливостями її морфологічного вираження, за ознакою повноти/неповноти. Позначте, які з поданих чотирьох тверджень правильні (2 б.). А. Мені те Берестечко ніколи не простять (Л.Костенко). Це речення двоскладне, граматична основа складається з підмета, вираженого іменником у називному відмінку однини, та присудка, вираженого дієсловом дійсного способу майбутнього часу, третьої особи множини; речення повне. Б. Де моя добра слава у народі? (Л.Костенко). Це речення двоскладне, граматична основа складається з підмета, вираженого іменником, у називному відмінку однини, та пропущеного присудка, який можна відтворити зі змісту самого речення; речення неповне, з поширеним присудком. В. Тепер уже нема тих ярмарків (Л.Костенко). Це речення односкладне, безособове, головний член виражений заперечним словом; речення неповне, з поширеним підметом. Г. Вам спиться в дощ на кулаці досад (Л.Костенко). Це речення односкладне, безособове, головний член виражений безособовим дієсловом; речення повне.