Аналіз твору Т.Г.Шевченка "Кавказ"

Поема"Кавказ" входить до циклу "Три літа". Написана 18 листопада 1845 року. Тема:викриття загарбницької політики російського самодержавства, зображення страждань поневолених людей. Ідея:засудження війни;возвеличення духу кавказців,заклик до боротьби. Жанр:сатирична поема з елементами героїки і романтики; ліричний твір-роздум. Худодні прийоми:обрамлення,образи символи, афоризми, гіпербола, інвектива, використання градації, елементи сарказму,ліричні відступи. Поема присвячена Якову де Бальмену.

"Кавказ" був написаний Шевченком у Переяславі 1845 р.,автограф твору міститься в альбомі "Три літа".  Традиційне визначення жанру твору як поеми зумовлене відносно великим розміром і суспільним значенням твору. Твір присвячено другові поета,Якову де Бельмену,який загинув під час загарбницької війни росії за приєднання Кавказу.  Головна тема -осудження війни царизму на Кавказі - дала Шевченкові змогу створити сатиру на політичні,соціальні й ідеологічні основи царської Росії:самодержавство,кріпосництво,церковників.Водночас "Кавказ"розгортає й позитивну тему - прославлення боротьби за свободу. Основним героєм твору - є кавказький народ, який намагається закути в ланцюги неволі російське самодержавство.Віра в їх безсмертя й непереможність найповніше виявилась в символічному образі Прометея - титана з грецької міфології.Проводячи цю паралель,поет висловлює думку,що вільного народу ніколи не побороти,він нездоланний. Композиційно  "Кавказ" - розгорнутий ліричной монолог,звернений послідовно до кількох умовних адресатів - до Бога,народів Кавказу,до правлячого класу,до Христа,до Якова де Бельмента.