Діалог на тему українське весіля

- Настю, ти дуже захопливо описувала весілля старшої сестри, але, як то кажуть, краще один раз побачити, ніж сто разів почути. Натякаю на те, що хочу подивитися на фотографії зі свята. - Знала, що тебе це зацікавить, тому вже підготувала альбом. - Хто це на першому фото? - Молодята, а навколо них - їх рідні та найкращі друзі. - Наречена надзвичайно красива... А весільна сукня найгарніша серед усіх, які я бачила! - Катерино, здається, твоя сусідка також нещодавно вийшла заміж? - Дійсно, я була на тому весіллі. Треба помітити, її чоловік був найсимпатичніший та найстрункіший серед усіх... Чого не можу сказати про наречену. - Ну - ну, Катю, це вже заздрість! Вони дійсно кохають один одного, тому вірю, що це буде один з найміцніших та найтриваліших шлюбів. - До речі, ми відволіклися від фото. А хто ця дитина? - Це мій племінник. Артур, мабуть, був наймолодшим серед гостей на весіллі. - Найнесподіваннішим для мене стало те, що Андрій обрав саме твою сестру. Кажуть, коли вони були малими, люто ненавиділи один одного! - Так, а зараз тільки регочуть, згадуючі дитинство. Кохання - це завжди щось таємниче, несподіванне та прекрасне. - Настю, дякую за прємне чаюванню, маю йти. - Заходь завтра, буду рада! - Тоді вже ти до мене. До побачення! - Хай щастить.