Дописати кінцівку... Вночі пішов дощ. Білочка виглянула з дупла- з неба лило як із відра. -Цікаво, а як краплі з хмари втекли?- запитала Білка Сову, яка сиділа неподалік.

-Ці крапельки, можна, порівняти з дітьми-відповіла Сова. -Як це?-допитливо запитала Білочка. -Коли вони ще маленькі, вони сидять біля своєї матері-біля хмари. Але коли вони набираються сил, зростають, то йдуть зі свого дому. -А я і не думала, що крапельки теж мають маму-сказала Білочка прикрившись листочком. -Всі ми були чиїсь діти. Всі так само покидали батьків і починали жити своїм життям.