Допоможіть мені, Треба зробити аналіз вірша: Данте Аліг'єрі Сонет 11.

Сонет 11  В своїх очах вона несе Кохання,- На кого гляне, ощасливить вмить; Як десь іде, за нею всяк спішить, Тріпоче серце від її вітання.  Він блідне, никне, множачи зітхання, Спокутуючи гріх свій самохіть. Гординя й гнів од неї геть біжить. О донни, як їй скласти прославляння?  Хто чув її,- смиренність дум свята Проймає в того серце добротливо. Хто стрів її, той втішений сповна.  Коли ж іще й всміхається вона, Марніє розум і мовчать уста. Таке-бо це нове й прекрасне диво.