Казка притча на тему "моя планета"

Ми всі чекаємо на казку часом з вами, А казка — це Земля і небеса. Земля нас радує загадками й дивами, І зачаровує серця її краса. Усе це казка! Гори і долини, Моря і ріки, пагорби й гаї. Її висоти і її глибини І, навіть, думи і слова твої. Подумай тільки — ти людина в світі! І в цілім Всесвіті подібного нема. Летять тіла космічні по орбіті, А на планетах — холод, жар, пітьма. А ми живі! Ми вмієм міркувати, І на планеті нашій все цвіте! І хочеться цю Землю обійняти, І заспівати хочеться про те. Земля — це казка, надзвичайне диво! Хотілося б, щоб хоч одна була Планета інша чарівна й красива І щоб людина там, як ми жила. Але нема ні близько, ні далеко, Чарівну Землю Сонце зігріва. І в ріднім небі — ластівки й лелеки, І є тут люди, бо вона — жива! Земля — це казка, надзвичайне диво! І диво все, що тут живе на ній. І ллються чари, всюди так красиво! А ти — людина на планеті цій! Тепер скажи, хіба це все не казка? Жива планета, думи і діла... І ясне Сонце, та любов і ласка, І стільки музики, і кольору, й тепла! тільки віршиком може потрібно"!!!