Мены треба акротвір на тему шевченко

Тяжіє правдою життя Анафема новітнім супостатам. Росте народжене дитя, А мова в наймах ще у “брата”. Співає нашої співак- Одні слова, немає мови. Вона- екзотика на смак І зовсім не хвилює крови. Шукає, никає орда, Енергію висотує із мови. Велика твориться біда- Чужим підмінюється Слово. Екрани повнять і життя Невдалі шоу без’язикі. Коли ж зупиниться оця Устидження трагедія велика? Тривожний час  пробуджує Вкраїну, А ми очікуєм чогось. Розрито льох і воля з домовини Аркаду  фальші  рознесе ось-ось. Сивіє мати, йде по світу молодь, Останній  гріш розтрачує бідняк… Великдень є, але комусь і голод, І за дітей сердешний переляк. Шматує дух чужа ідея – Енергію висотує вона. Вкраїна є, але не знаю де я, Чомусь  немила рідна сторона- Електорату рай…А де ж вкраїнці? Навіщо уподібнились волам? Коли у долі зла по вінця, У серці, мабуть, зла нема.