Напишите мне сочинение на тему "любить людей мене навчила мати" на украинском языке срочно

Матері... Усе життя дивляться вони нам услід, вирядивши в люди. Так і стоять на початку всіх наших доріг, стоять і бажають нам добра і щастя. Сподіваються від своїх дітей найвищих духовних злетів, бо й в останню хвилину думають про те, щоб їхні діти жили гідно серед людей і творили добро на своїй землі. Вони мудро і терпеливо зносять те, що їх витісняють з синівських і доччиних сердець обранці й обраниці, спочатку кохані, потім дружини й чоловіки. Аби тільки щасливо жилося їхнім дітям. Мама — найрідніша і найдорожча у цілому світі людина, і все в дитині — від матері. Це вона вчила нас вимовляти перші слова, посміхатися до людей, говорити з ними ввічливо, з любов'ю. Вона нас вчила бути дорослими. І пізнаючи закони життя, саме від матері ми перейняли наймудрішу науку — любити людей. Бо лише з любові народжується прекрасне. Мати вчила нас поважати друзів, бути вірними їм і у радощах, і у горі. Вірність — це почуття, яке теж виховала у нас ненька: вірність матері, вірність друзям, вірність батьківщині.А в найтяжчу годину стогоном вирветься з грудей тільки одне слово - як остання надія на порятунок: "Мамо!", Мабуть немає письменика, який не написав би хоча б слово про мати.Всі люди відносяться з повагою і любовю до своїх мам,і кожен знає,що найрідніша людина це та яка навчила любити людей.

Для мене мама — святиня, щось рідне, величне, найдорожче. Хіба не її люблячі руки пригортали мене з перших років мого життя, хіба не її очі слідкували за мною з невимовною ніжністю і любов’ю, хіба не постать схилялася над моїм ліжком, коли я часто хворіла або втомлена лягала відпочити. Тому й святе воно слово матусі, тому й незабутнє на всі роки. Заповіді материнські — найсвятіші, і виконувати їх треба з честю і гідністю, бо, за словами В. СимоненкаЗ тобою заве будуть мандруватиОчі материнські і білява хата…Важливо не просто любити народ, а конкретних людей, які живуть поруч з тобою. Допомогти хворій, немічній людині, виручити друга в біді, поспівчувати нещасному — ось що значить любити людей не на словах, а на ділі. А вчать нас цьому матері… Усе життя дивляться вони нам услід, вирядивши в люди і благословивши на світлу долю. Стоять і дивляться, і чекать нас завжди, і бажають нам добра і щастя.