Напишите пожалуста твір Тарас Шевченко і Біблія

Мета: допомогти учням усвідомити духовну «присутність» Біблії в усій творчості поета; зрозуміти ідейно-художні особливості біблійних переспівів Шевченка, навчити визначати домінанти поетового почуття; удосконалювати навички виразного читання, розвивати вміння аналізувати поетичний твір, висловлювати власну думку про нього; виховувати усвідомлення Бога як високого духовного оплоту особистості. Обладнання: портрет письменника, збірки його творів, ілюст- рації до них, Біблія, аудіозаписи псалмів. Теорія літератури: псалом, гімн, переспів, оригінал, біблійні мотиви. ХІД УРОКУ I. МОТИВАЦІЯ НАВЧАЛЬНОЇ ДІЯЛЬНОСТІ ШКОЛЯРІВ Вступне слово вчителя. Від перших досліджень творчості Шевченка й донині точиться суперечка про ставлення поета до Бога. У деяких віршах він сперечається з Богом, навіть заперечує його, в інших — широко користується біблійними образами та мотивами, творчо переосмислює, переспівує Книгу книг, а в багатьох дає зразки віри як джерела поетичного натхнення, як запоруки праведного життя на землі. Отже, про віру Шевченка, роль у його житті та творчості Біблії ми поговоримо на сьогоднішньому уроці. II. ОГОЛОШЕННЯ ТЕМИ Й МЕТИ УРОКУ «Хвилинка мудрості». III. АКТУАЛІЗАЦІЯ ОПОРНИХ ЗНАНЬ УЧНІВ 1. Заслуховування усних творів «Жінки в житті Шевченка». 2. Виразне читання напам’ять вірша «Доля». IV. СПРИЙНЯТТЯ Й ЗАСВОЄННЯ УЧНЯМИ НАВЧАЛЬНОГО МАТЕРІАЛУ 1. Міні-лекція вчителя з елементами бесіди. Тарас Шевченко виріс у патріархальній українській родині, де віра в Бога була неодмінною складовою життя. Потреба молитви стала такою ж необхідною, як повітря і їжа, а кріпаччина була перепоною навіть у цьому: Там неволя, Робота тяжкая, ніколи І помолитись не дають. Учився Тарас у школі за церковними книгами, добре знав Псалтир. У його «Щоденнику» є запис про те, що велике полегшення йому приносили сповідь та причастя. Ось таблиця про християнські поняття та уявлення у творах Шевченка, яку М. Гнатипіак склав ще в 1936 році. про Шевченка як про атеїста (того, хто не вірить у Бога)? У посланні «І мертвим, і живим…» сам поет іронічно заперечує безвір’я: Якби ви вчились так, як треба, То й мудрість би була своя. А то залізете на небо: «І ми не ми, і я не я, І все те бачив, і все знаю, Нема ні пекла, ані раю. Нема й Бога, тільки я!» Та куций німець узловатий… Разом із тим у деяких творах Шевченка ми знайдемо нарікання на Господа, викликані соціальною несправедливістю, нестерпно тяжким становищем українського народу: Чи Бог бачить із-за хмари Наші сльози, горе? (Поема «Сон») А Бог куняє. Бо се було б диво, Щоб чути і бачить — і не покарать. Або вже аж надто довготерпеливий… (Поема «Княжна») Біблія на це відповідає: Господь не може повсякчас карати й нищити злочинців, тому що разом із ними гинутимуть і невинні. І влучно порівнює кару Божу з рукою хлібороба, який, вириваючи бур’ян із лану, неодмінно вирве й кілька колосків. Як же тоді розуміти рядки Шевченкового «Заповіту»? Як понесе з України У синєє море Кров ворожу… отойді я І лани, і гори — Все покину, і полину До самого Бога Молитися… а до того Я не знаю Бога. Відповідь можна знайти у його ж поезії «Сон» («Гори мої високії…»): Я так її, я так люблю Мою Україну убогу, Що проклену святого Бога, За неї душу погублю. Отже, таке ставлення Шевченка, продиктоване гарячою любов’ю до своєї України, пригнобленого народу. Він, як і Мойсей, заради людей ризикує не лише життям, а й безсмертям душі. — Пригадайте епіграфи поем Шевченка «Сон» («У всякого своя доля…»), «Великий льох», «Кавказ», «І мертвим, і живим…». Зачитайте їх і зробіть висновок. (Шевченко широко використовує рядки з Біблії, ідеї, співзвучні з його власними.) 2. Завдання учням. У 1847 році Шевченко зробив переспіви біблійних текстів — цикл «Давидові псалми». Прочитайте за Біблією Псалом 1 і переспів Шевченка, порівняйте їх. (Можна також і 149-й.) Псалми — церковні пісні для богослужінь. Гімн — хвалебна пісня. Псалтир — збірник псалмів зі Старого Заповіту, «книга хвали». (Учні роблять запис до літературознавчих словничків.) Головний автор псалмів — ізраїльско-іудейський цар Давид (йому приписують авторство 73-х псалмів). 3. Прослуховування аудіозаписів псалмів. 4. Виразне читання вірша «Ісаія. Глава 35. (Подражаніє)». 5. Словникова робота, обмін враженнями щодо прочитаного. 6. Евристична бесіда. — Якій темі присвячена ця поезія? (Темі щастя народу, який здобув волю.) — У чому виявляється національний колорит твору, тобто, що йдеться саме про український народ? (Згадка про гаї, озера, степи, сарни.) V. ЗАКРІПЛЕННЯ ЗНАНЬ, УМІНЬ ТА НАВИЧОК Завдання учням. • Запишіть 7 висновків про те, що саме Т. Шевченко брав із Біблії для своїх тво