Найважливіші ознаки мовленнєвої культури

Людина створила культуру, а культура-людину. Людина реалізується в культурі думки, культурі праці й культурі мови.Мова – це прояв культури. Мова створена для того, що здійснювати процес мовлення.Мовлення – це спосіб передачі думок, почуттів та волевиявлень засобами мови.Мова є спільною для всіх, хто нею послуговується, натомість мовлення – завжди індивідуальне: мовні засоби кожен із нас застосовує по-своєму.Володіння мовою і вміння висловлюватися правильно, точно, логічно– показники загальної мовної культури людини.Об’єктом вивчення культури мови є мова, а предметом – норми літературної мови.Культура мови – галузь мовознавства, що займається утвердженням (кодифікацією) норм на всіх мовних рівнях, пропагує їх, забезпечуючи стабільність і рівновагу мови.Культура мови- це ще й загальноприйнятий мовний етикет : типові формули вітання, прощання, побажання, запрошення тощо. Вони змінюються залежно від ситуацій спілкування, від соціального стану, освітнього, вікового рівня тих, хто спілкується.Культура мови починається з самоусвідомлення мовної особистості. Вона зароджується і розвивається там, де носіям національної літературної мови не байдуже, як вони говорять і пишуть, як сприймається їхня мова в різних суспільних середовищах, а також у контексті інших мов.Культура мови виявляється в культурі мовлення.Культура мовлення – вивчає рівень дотримання норм СУЛМ, майстерне використання мовно-виражальних засобів у процесі мовленнєвої діяльності особистості, в усній і писемній формах у різних сферах спілкування.Культура мовлення – невід’ємна частина загальної культури особистості, духовне обличчя людини. Вона свідчить про її загальний розвиток.Формування високої культури мовлення є невід’ємною ознакою загальнолюдської культури, зокрема для фахівця.Культура усного й писемного мовлення фахівця є не лише відображенням його вихованості, інтелігентності, чистоти помислів та вчинків, а й визначає в цілому культуру його праці й, що особливо важливо, культуру взаємин у щоденному спілкуванні в найрізноманітніших сферах мовленнєвої діяльності: від приватного спілкування − до спілкування на державному рівні.