Патріотичний вірш,про Україну)

                                                           Герої не вмирають! І не меркне їхня зоря! Вони як підсніжники — в зимі воскресають, Їхній подвиг — квітуча весна!   Герої не вмирають! Як не вмре ніколи любов, Вони як підсніжники - в зимі воскресають, Але не білі — червоні як кров...   Герої не вмирають! Бо куля душі невбива... Вони як підсніжники — в зимі воскресають, Безсмертне є їхнє життя!                                                            Герої не вмирають! І кожен про це пам'ятай! Рабів до Раю не пускають! Героям призначений Рай! ропао

На колінах стоїть сива мати, Жде додому синочка-солдата, Його хоче скоріш обійняти, І сказати : " Синочку,до хати". Спить і бачить ,як сина голубить, Та війна її сина погубить, Спить і бачить , як сина цілує, Спить і плаче,за сином сумує. Та не знає,що син в домовині, Що загинув у рідній країні, Що не прийде уже він до хати, Що без сина роки доживати . І сидить у вікно виглядає, І синочка давно вже чекає, Ось приїхав синочок додому, А матуся упала додолу. Одягла вона чорну хустину, Віддала Богу ,рідну дитину, Й знову мати стоїть на колінах, Бо лежить її син,в тісних стінах.