Пiдготуйте проект про оперних зiрок

Людмила МонастирськаЛюдмила Монастирська народилася 1976 року в місті Іркліїв Черкаської області. Виросла в сім’ї, яка не була пов’язана з музичною чи театральною діяльністю: мати – філолог, тато – бізнесмен. У дитинстві Людмила відвідувала музичну школу за класом фортепіано, а оскільки дуже любила спів, то подальше навчання присвятила вокалу. Закінчила Київське музичне училище ім. Р. М. Глієра (клас Івана Паливоди), а в 2000-му – Київську консерваторію, де навчалася вокалу в славної Діани Петриненко.Творчий дебют артистки відбувся в 1996 році на сцені Національної опери України в ролі Татьяни з «Євгенія Онєгіна» Пєтра Чайковского. У 1997 році перемогла на Міжнародному музичному конкурсі імені Миколи Лисенка, а з 1998-го стала солісткою Національної опери.Володіє багатим і яскравим сопрано (spintosoprano), має яскравий акторський талант. Вважається нині однією з найкращих у світі виконавиць партії Аїди в однойменній опері Джузеппе Верді. В Україні також виконувала партії для драматичного сопрано: Джоконди («Джоконда»), Сантуцци («Сільська честь»), Амелії («Бал-маскарад»). Її неперевершені сольові партії Аїди і Сатуцци можна послухати на YouTube.З 2010 року Людмила Монастирська почала успішно виступати на міжнародних оперних сценах, зокрема в Німецькій опері (Берлін) у ролі Тоски в однойменному творі Джакомо Пуччині. Згодом були блискучі виступи в Італії з диригентом Альберто Веронезі, а 2011-го – у Королівському театрі «Ковент-Гарден» (Лондон) в ролі Леді Макбет у виставі Джузеппе Верді «Макбет». 2012-го співачка виконала партію Аїди в театрах «Ла Скала» у Мілані та «Метрополітен-опера» в Нью-Йорку, а 2013-го разом із Лео Нуччі та Пласідо Домінґо виступила в опері Джузеппе Верді «Набукко» (роль Абігайль) у Королівському оперному театрі в Лондоні. Павло ГунькаПавло Гунька народився в місті Ковентрі (Англія) в 1959-му, проте має українське коріння – його батько родом із Тернопільщини, із села Мужилів біля Підгайців. Павло усвідомлює себе українцем і добре розмовляє українською. Співав змалечку: спочатку в дев’ятирічному віці в церкві, а згодом здібний п’ятнадцятирічний учень взявся керувати молодіжним хором «Верховина». Проте після закінчення школи Павло не пов’язав своє життя з артистичною кар’єрою – взявся вивчати французьку та іспанську мови в університеті Манчестера. Певний час студіював літературу в Іспанії та Франції, а повернувшись до Великої Британії, став опановувати інший фах – юриспруденцію – і навіть певний час мав адвокатську практику. Аж у 1988-му, коли українці по всьому світу відзначали 1000-річчя хрещення України-Русі, він таки вирішив облишити й цю професію і пішов учитися співу в консерваторії Манчестера. Тоді ж Гунька вперше виступив перед широкою міжнародною аудиторією: у базиліці Святого Петра в Римі, потім на ювілейному концерті в лондонському «Альберт-холі», а в 1991-му – вже перші контрактні виступи у Швейцарії. Відтоді й почалася успішна міжнародна оперна кар’єра Павла Гуньки і його голос – бас-баритон – став усесвітньо відомим.