Потрібин вірш про гнома на українской мові 

Гном. За кермом сидів гном. Поруч його жона. А позаду гноменята — по троє біля кожного вікна.   Гном не більший за мухомора, борода сива, горбатий ніс. Маленька машина, але не дуже скора, мчала дорогою через ліс. Я руку підняв мимохіть. Гном зупинився: — Чого ти хочеш? — Будьте ласкаві, підвезіть! Він сміється: — Гаразд, небоже, мені чародійна сила відома, щоб міг ти сісти в машину мою я перетворю тебе на гнома! Будеш малесеньким, будеш мати маленьку радість і маленьку біду. — Та ні,— благаю,— не треба, дідусю, я не подумав, я пішки піду...