Потрібні гуморески про шкільше життя!

Учитель сказав своїм учням, що ставитиме запитання. Хто відповість на перше запитання, на друге відповідати не буде. - Перше запитання : скільки волосин у пуделя ? Один учень підняв руку і сказав : - Двадцять сім тисяч чотириста дев'яносто сім. - Звідки ти це знаєш ? - Цу вже друге запитання, на яке я відповідати не повинен. Викладач історії: - Уявляєте - у наших прадідів не було ні електрики, ні радіо, ні телебачення... Вовочка: - От тому вони і вмерли.

Дивний школяр Двох онуків дід старий  Посадив на руки  Та й розказує казки, Слухають онуки.  Раптом менший запитав:  — А скажіть, дідусю,  Ви ходили в перший клас?  — Та ходив, Павлусю.  — От був номер! — малюки  Сміхом залилися,   — Як до школи ви прийшли  З бородою й лисі.   Найкраща мова   Йде синок до школи вперше.  Пита батька мати:  - Якій мові ми синочка  Будемо навчати -  Українській чи російській?  Обидві ж хороші.  - Хай вивчає ту, якою  Печатають гроші.     Зразковий предок Як зразковий предок, та близька людина, батько витягнув щоденник із портфеля сина. Відкриває, там оцінок як у полі гички, пара трійок, кілька двійок, решта — одинички. Подививсь на сина скоса, синок здогадався, і під стіл від артрозносу евакуювався. Вилазь звідти, каже батько, вилазь буде краще. Ну і в кого ж ти вдалося отаке ледаще? Неохоче полоненник вибрався з під столу, — так то ж я знайшов твій щоденник і носив у школу, показав, щоб наш учитель більше не чіплявся, у кого я такий олух ледачий удався.        Гумореска про братів молодших — Зараз, дітки, — каже вчитель, — будем твір писати  про братів молодших наших  — птахів та звіряток,  про пернатих наших друзів і чотириногих.  От Володя і нашкрябав, сам, без допомоги:  «Ми із татом у суботу  йшли по лісосмузі  і підстрелили з берданки  трьох пернатих друзів.  Біг ще друг чотириногий,  тільки дуже спритний,  як шурнув у кукурудзу  — не вдалося вбити.  Все одно у нас в коморі м"яса є багато: брата меншого в неділю вполював мій тато.  А наступної неділі підем на лисичку.  Гадом буду, як не встрелим бісову сестричку».     Гумореска про грамотних дітей Як це добре, громадяни, Мати грамотних дітей! — Яких знаєш писателів? — Пита сина Ялисей. — Пушкін. — Гоголь. — Достоєвський. — Горький, Мамін-Сибіряк. — Ну а далі далі, синку. Лев Толстой, Гюго, Бальзак. — Ялисей зрадів: — Прекрасно! — Ось ми й вияснили так, Що на вулиці Толстого Я в пивній забув піджак.     Школярі в гуморесках Петя Коржик той, що ходить до третього класу, Листа в село накарлякав дядькові Панасу. —Добрий день вам любий дядьку, я ходжу до школи, Ми чули, що ви на тім тижні свиню закололи. Ми вас просимо у гості мама, я і тато,  І всі разом на вокзалі будем зустрічати. На пероні між людьми я вас перший побачу, Держіть в руках банку смальцю і ногу свинячу.      Контракт «Заключив контракт мільйонний Футболіст Дмитрина», Чита батько у газеті й погляда на сина. Той уроки вчить старанно  Давно й без спочину. Розлютився раптом батько Й кричить на хлопчину:  — Все гризеш оту науку,  Хочеш вченим стати?  Краще йшов би на подвір"я  М"яча поганяти!