Повідомлення про лесю воронiу

Ле́ся Анастасіївна Воро́ніна (21 березня 1955, Київ) — українська письменниця, перекладачка, член Спілки письменників України, член Асоціації українських письменників. Короткие факты: Псевдоніми, криптоніми, Дата народження ... Життєпис Народилася 21 березня 1955 року в Києві. Онучка українського письменника Прохора Воронина.У 1979 році закінчила філологічний факультет Київського університету (заочний відділ). За роки навчання встигла попрацювати кур'єром у Спілці письменників України, лаборантом у школі, електромонтером на деревообробному комбінаті, екскурсоводом у Музеї народної архітектури та побуту в Пирогові та на багатьох інших роботах. Мандрувала Україною автостопом та Польщею на байдарках (це були спливи по Мазурських озерах, польських річках і річечках). Дружина Євгена Гуцала.З 1987 до 1991 року — редактор відділу літератури та мистецтва журналу «Україна». З 1991 року працює у дитячому журналі «Соняшник". Найпопулярніші з творів це«Суперагент 000»: «У пащі крокодила», «Пастка у підземеллі», «Таємниця підводного міста», «У залізних нетрях», «Таємниця золотого кенгуру», з пригодницьких повістей «Пригоди голубого папуги», «Хлюсь та інші», «Таємниця Чорного озера». Під псевдонімом Гаврило Ґава написала понад сто сюжетів коміксів, що впродовж 13 років з'являлися на сторінках журналу «Соняшник». Перекладає з польської мови (твори Станіслава Лема, Славоміра Мрожека, Анни Ковальської, Анни Карвінської, Гелени Бехлерової та ін.) Нині — ведуча програм на Радіо Культура. На початку 2011 року очолила щойно створене дитяче видавництво «Прудкий равлик». Відзнаки Лауреат Всеукраїнської акції «Книжка року» (2004); Лауреат Всеукраїнського конкурсу романів, кіносценаріїв і п'єс «Коронація слова» (2005); Лауреат Міжнародного літературного конкурсу «Дитячий Портал» (2006); Лауреат конкурсу «Книжка року Бі-бі-сі» (2008); Перша премія УІ Московського міжнародного конкурсу «Мистецтво книги» у номінації «Книга для дітей та юнацтва» за книжку «Сни Ганса-Християна» (2009); Перша премія Національного конкурсу «Найкраща книга України 2009», за книжку «Сни Ганса-Християна». Дипломант Міжнародного літературного конкурсу романів, кіносценаріїв і п'єс «Коронація слова — 2010» за роман «У пошуках Оґопоґо». Переможець конкурсу «Дитяча книга року ВВС» (2012)[1] Цікаві факти Всюди пишеться,що Леся- це псевдонім, а справжнє ім'я письменниці- Олена. Насправді, Леся-справжнє ім'я письменниці. Просто колись були заборенені українські імена,серед яких, Леся,тому у всіх документах було написано Олена. Цитати Леся Воронина: «Я очікую від мандрів дивовижного стану, коли сприймаєш все загострено, помічаєш найважливіші, найцікавіші особливості країни. Це як стоп-кадр. Коли довше живеш у цій країні, очі замулюються, і всі ті дивовижі стають нормою, і потім, мені здається, люди, які подорожують, стають молодшими — ніби вириваєшся від рутинних щоденних справ і починаєш розуміти, що все те, що здавалося вдома неймовірно важливим, просто дрібниці буття, на які ми витрачаємо час. В будь-якому разі раджу всім на собі випробувати цей рецепт — вдарити об землю лихом-журбою і податися світ за очі, навіть якщо це буде поїздка електричкою до найближчого лісу». «Я б попросила Золоту Рибку, щоб з нашого життя зникло хамство і жорстокість, щоб люди жили за законом: не роби іншим того, що не хочеш, щоб зробили тобі».